Гафур Гулям
ГАФУ́Р Гулям (Fафур Fулом; 27. 04 (10. 05). 1903, Ташкент — 10. 07. 1966, там само) — узбецький письменник. Академік АН Узб. РСР (1943). Нар. поет Узб. РСР (1963). Один із зачинателів узб. нової літ-ри і реформатор узб. віршування. Учителював. Від 1928 — співроб. ташкент. газет. Упровадження соціаліст. способу життя в Узбекистані і подвиги бійців у роки 2-ї світової війни — гол. мотиви поет. кн. «Динамо» («Динамо», 1931), «Тирик қўшиқлар» («Живі пісні», 1932), «Кўкан» («Кукан», 1934), «Мукофот» («Нагорода», 1940), «Мен Шарқдан келаётирман» («Іду зі Сходу», 1943; Сталін. премія,1946), «Оналар» («Матері»), «Тонг отар қўшиғи» («Пісня світання»; обидві — 1949), «Шараф қўлёзмаси» («Рукопис слави», 1950), «Янгиерда байрам» («Свято в Янгі-Єрі», 1957) та ін. Тонким ліриком, глибоким психологом, життєлюбом постає Г. у кн. «Підсумок» (1967; Ленін. премія, 1970, посмертно). Автор повістей «Шум бола» («Халамидник», 1937; 1964), «Нетай» («Нетай», 1932), «Тирилган мурда» («Воскреслий труп», 1935), «Ёдгар» («Ядгар», 1938); дослідж. про класиків узб. літ-ри; статей про сучас. йому літ. процес, узб.-рос. та узб.-укр. літ. взаємини. Ред. узбецькомов. вид. «£убизчи» («Кобзар», Ташкент, 1954), автор передмови до двотомника вибр. творів Т. Шевченка (1959). Переклав окремі твори Т. Шевченка, О. Пушкіна, М. Лермонтова, Ш. Руставелі, В. Шекспіра, П.-О. Бомарше та ін. Укр. мовою окремі твори Г. переклали В. Гримич (повість «Халамидник», К., 1972; 1991), Ю. Коваль, С. Тельнюк, В. Забаштанський та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Сироті з України // Україні. К., 1945; (Вірші) // Зі Сходу на Захід. К., 1947; Клятва // Жовтень. 1974. № 1; Воїнам // Сузір’я. К., 1975. Вип. 9; Все твоє // Жовтень. 1982. № 12.
Рекомендована література
- Ле Иван. О поэте и друге // Гафур Г. Стихи. Москва, 1971;
- Акбаров А. Гафур Гулям. Ташкент, 1974.
Завантажити статтю
Людина 
