Мушинка Микола Іванович

МУШИ́НКА Микола Іванович (псевд.: Микола Вірук, Микола Гнатюкiвський, Микола Пастушенко, Петро Iгор­чук та iн.; 20. 02. 1936, с. Курiв Бардiїв. округу, Сх. Словаччина – 13. 09. 2024, м. Пряшів, Словаччина) – український фольклорист, етнограф, лiтературознавець, публi­цист, культурно-освітній діяч у Словаччинi. Батько О. Мушинки. Дійсний член НТШ (1989), іноземний член НАНУ (1997). Голова Асоціації укра­їнiстiв Словаччини (від 1991). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1997), князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2021). Закінчив Інститут російської мови і літератури Карлового університету в Празі (1959). Працював у Кабiнеті українiстики Університету ім. П. Шафарика в Пряшеві (1960–70). Засновник і головний редактор Наукового збірника Музею української культури у Свиднику (Пряшів, 1965–70). У 1970 звiльнений з політичних причин iз забороною працювати за фахом i друкуватися. У 1970–80-х рр. був пастухом, кочегаром; публікував свої твори за кордоном (США, Канада, Югославiя, Францiя). 1990 поновлений на роботi в Пряшівському університеті. Від 1992 – професор УВУ в Мюнхені. У цьому ж році в Києвi захистив докторську дисертацію про життя i фольклористичну дiяльнiсть В. Гнатюка, якому присвятив низку до­слiджень: «В. Гнатюк – дослiдник фольклору Закарпаття» (Париж, 1975), «Володимир Гнатюк: Життя та його дiяльнiсть в галузi фольк­лористики, лiтературознавства та мовознавства» (Париж, 1987; Т., 2012), «Володимир Гнатюк: Бiблiографiя друкованих праць» (Едмонтон, 1987) тощо.

Наукові iн­тереси зосередженi навколо збирання й публікації усної народної творчостi українцiв Східної Словаччини – «З українського фольклору Схiдної Словаччини» (1963), «З глибини вiкiв: Антологiя усної народної творчостi українцiв Схiд­ної Словаччини» (1967), «Срiбна роса» (1975; усі – Пряшів), «Мате­рiальна та духовна культура пiв­денних лемкiв» (Нью-Йорк, 1988); вивчення культури лемкiв у Поль­щi й русинiв у Югославiї; популя­ризацiї життя фольклористичної, лiтературної та мистецької спадщини Ф. Тихого, Ф. Главачка, Ф. Заплетала, Й. Маркова, Івана та Ореста Зiлинських, Ф. Колесси, I. Панькевича, С. Рудницького, С. Дністрянського, О. Новакiвського, К. Заклинського, С. Клочурака, В. Капішовського, В. Гошовського та iн. Автор передмов до фотоальбомів «Флоріан Заплетал. Дерев’яні церкви Закарпаття» (2015) та «Флоріан Заплетал. Міста і села Закарпаття» (2016; обидва – Ужгород). Упорядник видань «Збірник пам’яті Івана Зілинського. Спроба реконструкції втраченого ювілейного збірника з 1939 р.» (Париж; Сидней; Торонто; Л., 1994, спів­авт.), двотомників «Орест Зілинський: Літературознавчі праці з фольклористики» (спів­авт.) та «Орест Зілинський: Вибрані праці з фольклористики» (обидва – Київ, 2013). У наукових i публiцистичних працях вiдстоює са­мобутнiсть культурного розвитку українцiв-русинiв Східної Словаччини, заперечує полiтичне русинство, обґрунтовує культурно-iсторичну спiльнiсть українцiв Карпатського ре­гiону. Почесний доктор, професор Ужгородського, Карпатського та Кам’янець-Подільського університетів, Національного університету «Острозька академія» та Дрогобицького педагогічного університету. Автор статей, науковий консультант та рецензент ЕСУ.

Пр.: На чужині. Пісні про еміграцію в Америку. Пряшів, 1964; Книжковий знак шестидесятників. Бавнд Брук, 1972; Фолк­лор Руснацох Войводини. Нови Сад, 1976; 1988; Науковець з душею поета. Орест Зілинський. Бавнд Брук, 1983; Листи Степана Рудницького до Софії та Степана Дністрянських. Едмонтон, 1991; Політичний русинізм на практиці. Пряшів, 1992; Торонто, 1992; Русинізм на антиукраїнській основі. Пряшів, 1992; Від НТШ до УВУ. К., 1992; Академік Станіслав Дністрянський. К., 1992; Володимир Леонтович Гошовський. Л., 1992; Заповіт предків. 40 років Свята культури русинів-українців Словаччини. Пряшів, 1994; Лицар волі. Життя і політична діяльність Степана Клочурака. Уж., 1995; 2011; Володимир Січинський і народна культура русинів-українців Словаччини. Пряшів, 1996; Історія села Мацина Велика. Пряшів, 1997 (спів­авт.); Rešov. Dejiny obce a farnosti. Prešov, 1999 (спів­авт.); Лемко на фоні Радоцини. Пряшів, 2001; Голоси предків. Пряшів, 2002; Kurov v minulosti a dnes. Prešov, 2002; Ivan Paň­kevyč a otázky spisovného jazyka. Prešov, 2002; Олександр Духнович і наша сучасність. Пряшів, 2003; Лемко з серцем українця. Олександр Кобаса. Пряшів, 2003; Музей визвольної боротьби України у Празі і доля його фондів. Мельбурн, 2004; Прага; К., 2005; Розмови з однодумцями. Пряшів, 2004; Florian Za­­pletal. Život a dílo. Prešov, 2005; Kurovský rezbár. Život a dielo Andreja Pavúka. Pre­šov, 2006; Листування Івана Зілинського з Іваном Панькевичом. Пряшів, 2008; Цілитель тіла і душі. Михайло Качалуба. Пряшів, 2008; Národnostná menšina pred zánikom? Štatistický prehľad rusínsko-ukrajinských obcí na Slovensku v rokoch (1773) 1881–2001. Prešov, 2011 (спів­авт.); Rusíni-Ukrajinci jedna národnosť. Prešov, 2011; Розсадник виховання інтелігенції русинів-українців Словаччини: До 50-річчя Пряшівської гімназії з українською мовою навчання. Пряшів, 2011; Вірний син Пряшівщини. Життя і політично-громадська діяльність Василя Капішовського. Уж., 2014; Час мовчати і час промовляти: Збірка закарпато­українських народних прислів’їв Івана Югасевича з р. 1806. Уж., 2015; В ор­линому леті: Каталог виставки творів Олекси Новаківського із колекції Миколи Мушинки. Пряшів, 2016; Од усней по писану літературу. Студиї и огляди. Нови Сад, 2016; Ровесник Івана Франка Никифор Лещишак та його збірка лемківських народних пісень. Дрогобич, 2016; Звукові записи І. Панькевича зразків говірок і фольклору Закарпаття // Шветлосц. 2023. № 3.

Літ.: Красовський І. Невтомний шукач культурних скарбів // Наше слово [Вар­шава]. 1986. № 7; Чендей І. Микола Іва­нович Мушинка // Закарп. правда. 1988. № 112; Мишанич О. Відзив офіційного опонента про дисертацію Миколи Му­­шинки // Дукля. 1992. № 4; Неврлий М. Всеукраїнський громадянин і науковець (до 60-річчя М. Мушинки) // Сучасність. 1996. № 6; Благовісник праці: Наук. зб. на пошану М. Мушинки. Уж.; Пряшів, 1998; Колеса крутяться...: Біо-бібліо­графія академік М. Мушинки. Кн. 1–3. Пря­шів, 1998–2013; Латяк Д. Вельки приятель Бачванско-сримских Руснацох // Шветлосц [Нови Сад]. 2001. № 1; Ба­­бота Л. Життя прожити – не поле перейти (до ювілею М. Мушинки) // Дукля. 2016. № 1; У всякого своя доля... Розмови Ярослава Шуркали з Миколою Мушин­кою. Пряшів, 2016; Пеленська О. Миколі Мушинці, найвідомішому українцеві Словаччини, виповнюється 85 років // Радіо Свобода. 2021. 20 лют.

О. В. Мишанич, І. Д. Красовський, О. М. Мушинка

Основні праці

На чужині. Пісні про еміграцію в Америку. Пряшів, 1964; Книжковий знак шестидесятників. Бавнд Брук, 1972; Фолк­лор Руснацох Войводини. Нови Сад, 1976; 1988; Науковець з душею поета. Орест Зілинський. Бавнд Брук, 1983; Листи Степана Рудницького до Софії та Степана Дністрянських. Едмонтон, 1991; Політичний русинізм на практиці. Пряшів, 1992; Торонто, 1992; Русинізм на антиукраїнській основі. Пряшів, 1992; Від НТШ до УВУ. К., 1992; Академік Станіслав Дністрянський. К., 1992; Володимир Леонтович Гошовський. Л., 1992; Заповіт предків. 40 років Свята культури русинів-українців Словаччини. Пряшів, 1994; Лицар волі. Життя і політична діяльність Степана Клочурака. Уж., 1995; 2011; Володимир Січинський і народна культура русинів-українців Словаччини. Пряшів, 1996; Історія села Мацина Велика. Пряшів, 1997 (спів­авт.); Rešov. Dejiny obce a farnosti. Prešov, 1999 (спів­авт.); Лемко на фоні Радоцини. Пряшів, 2001; Голоси предків. Пряшів, 2002; Kurov v minulosti a dnes. Prešov, 2002; Ivan Paň­kevyč a otázky spisovného jazyka. Prešov, 2002; Олександр Духнович і наша сучасність. Пряшів, 2003; Лемко з серцем українця. Олександр Кобаса. Пряшів, 2003; Музей визвольної боротьби України у Празі і доля його фондів. Мельбурн, 2004; Прага; К., 2005; Розмови з однодумцями. Пряшів, 2004; Florian Za­­pletal. Život a dílo. Prešov, 2005; Kurovský rezbár. Život a dielo Andreja Pavúka. Pre­šov, 2006; Листування Івана Зілинського з Іваном Панькевичом. Пряшів, 2008; Цілитель тіла і душі. Михайло Качалуба. Пряшів, 2008; Národnostná menšina pred zánikom? Štatistický prehľad rusínsko-ukrajinských obcí na Slovensku v rokoch (1773) 1881–2001. Prešov, 2011 (спів­авт.); Rusíni-Ukrajinci jedna národnosť. Prešov, 2011; Розсадник виховання інтелігенції русинів-українців Словаччини: До 50-річчя Пряшівської гімназії з українською мовою навчання. Пряшів, 2011; Вірний син Пряшівщини. Життя і політично-громадська діяльність Василя Капішовського. Уж., 2014; Час мовчати і час промовляти: Збірка закарпато­українських народних прислів’їв Івана Югасевича з р. 1806. Уж., 2015; В ор­линому леті: Каталог виставки творів Олекси Новаківського із колекції Миколи Мушинки. Пряшів, 2016; Од усней по писану літературу. Студиї и огляди. Нови Сад, 2016; Ровесник Івана Франка Никифор Лещишак та його збірка лемківських народних пісень. Дрогобич, 2016; Звукові записи І. Панькевича зразків говірок і фольклору Закарпаття // Шветлосц. 2023. № 3.

Рекомендована література

1. Красовський І. Невтомний шукач культурних скарбів // Наше слово [Вар­шава]. 1986. № 7;
   Google Scholar Internet
2. Чендей І. Микола Іва­нович Мушинка // Закарп. правда. 1988. № 112;
   Google Scholar Internet
3. Мишанич О. Відзив офіційного опонента про дисертацію Миколи Му­­шинки // Дукля. 1992. № 4;
   Google Scholar Internet
4. Неврлий М. Всеукраїнський громадянин і науковець (до 60-річчя М. Мушинки) // Сучасність. 1996. № 6;
   Google Scholar Internet
5. Благовісник праці: Наук. зб. на пошану М. Мушинки. Уж.; Пряшів, 1998;
   Google Scholar Internet
6. Колеса крутяться...: Біо-бібліо­графія академік М. Мушинки. Кн. 1–3. Пря­шів, 1998–2013;
   Google Scholar Internet
7. Латяк Д. Вельки приятель Бачванско-сримских Руснацох // Шветлосц [Нови Сад]. 2001. № 1;
   Google Scholar Internet
8. Ба­­бота Л. Життя прожити – не поле перейти (до ювілею М. Мушинки) // Дукля. 2016. № 1;
   Google Scholar Internet
9. У всякого своя доля... Розмови Ярослава Шуркали з Миколою Мушин­кою. Пряшів, 2016;
   Google Scholar Internet
10. Пеленська О. Миколі Мушинці, найвідомішому українцеві Словаччини, виповнюється 85 років // Радіо Свобода. 2021. 20 лют.
    Google Scholar Internet

завантажити статтю