Мушинський Михайло
МУШИ́НСЬКИЙ Михайло (псевд. — Мілько; 24. 12. 1911, с. Валява, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 24. 12. 1995, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) — громадсько-політичний діяч. Закінчив гімназію в м. Перемишль (Польща). Вступив до ОУН, з метою розширення діяльності організації відряджений до Італії, де 1932–36 вивчав економіку й політичні науки. Згодом був особистим секретарем Є. Коновальця. 1940–41 виконував завдання ОУН в Іспанії, від 1941 — у Німеччині. 1944 заарештований і ув’язнений у концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення 1945 виїхав до Італії, 1948 — до Аргентини. Відтоді — представник Проводу українських націоналістів і Державного центру УНР в екзилі у Південній Америці; 1950–62 — голова, секретар товариства «Відродження», засновник Української центральної репрезентації в Аргентині, відділу кредитної спілки «Самопоміч». 1965 емігрував до США. Секретар Проводу українських націоналістів; 1966–76 — директор відділу кредитної спілки «Самопоміч» у Детройті.
Рекомендована література
- Сл. п. Михайло Мушинський «Мілько» // Свобода. 1995, 8 лип.