Мушкет Марія Степанівна

Визначення і загальна характеристика

МУШКЕ́Т Марія Степанівна (1899, с. Денисівка Лубен. пов. Полтав. губ., нині Оржиц. р-ну Полтав. обл. — 26. 04. 1938, м. Горлівка Донец. обл.) — археолог, музеєзнавець. Навч. на етногр. відділі Київ. археол. інституту, згодом склала екстерном іспити у Київ. ІНО. 1924–25 — нештат. постій. співроб. Комісії для складання словника укр. живої мови, від 1927 — Інституту укр. наук. мови ВУАН; водночас від 1926 — нештат. тимчас. практикант, від 1927 — чл. семінару (гуртка) антропології та передісторії, від 1930 — лаборант Кабінету антропології ім. Ф. Вовка (усі — Київ). 1932–33 навч. в аспірантурі відділу археології Укр. НДІ історії матеріал. культури (Харків), готувала промоційну роботу «Виробничі процеси в первісному суспільстві (горішній палеоліт СРСР)». Працювала лаборантом сектору передкласового суспільства Секції історії матеріал. культури ВУАН, зарах. до аспірантури Інституту історії матеріал. культури ВУАН (Київ). 1935 виїхала на роботу до Черніг. істор. музею, звідки через 20 днів її звільнили «як соціально чужий елемент», однак через 3,5 місяці реабілітували. Від вересня 1935 — археолог Музею Дніпрельстану (Запоріжжя). Проводила самост. розвідки археол. пам’яток кам’я­ної доби в бас. р. Ірша і Тетерів (1927–28), а також на Запоріжжі (1935–36); брала участь у роботі археол. експедицій під керівництвом М. Рудинського; опрацьовувала, систематизувала, проводила інвентаризацію археол. матеріалів з пам’яток кам’яної доби Поділ­ля та Чернігівщини. Від травня 1937 — співроб. Центр. істор. музею ім. Т. Шевченка (Київ). У вересні того ж року звільнилася і виїхала до брата у Горлівку, де учителювала. 27 лютого 1938 заарешт., за звинуваченнями у контррев. діяльності та бурж. націоналізмі засудж. до розстрілу.

Завантажити статтю