МУШКЕ́ТОВ Дмитро Іванович (Мушкетов Дмитрий Иванович; 19(31). 03. 1882, С.-Пе­тербург — 18. 02. 1938, Ленін­град, нині С.-Петербург) — російський геолог. Син І. Мушкетова. Доктор геолого-мінералогічних наук (1936). Закін. С.-Пе­тербур. гірн. ін­ститут (1907), де від­тоді й працював: від 1915 — проф., 1918–27 — завідувач кафедри заг. геології, у ті ж роки — ректор, водночас 1924–30 — директор-засн. Ін­ституту приклад. геофізики, у 1930-х рр. — директор музею. Від 1929 — завідувач від­ділу геології Сейсмол. ін­ституту АН СРСР; 1933–34 — завідувач від­ділу тектоніки Геол. ін­ституту АН СРСР (обидва — Москва). Після здобу­т­тя вищої освіти був прикомандирований до Геол. комітету, який 1926–29 очолював. 1909–16 — учасник екс­педицій у Ферган. долині під керівництвом В. Вернад­ського. Най­ґрунтовніше ви­вчав геологію та тектоніку Серед. Азії, був одним із основоположників її системат. картува­н­ня. Провадив дослідж. у Криму, на Донбасі, в околицях Луганська й Одеси, на Кавказі, Далекому Сході, в Сибіру та Прика­спії. 1928 — спів­організатор 3-го Всесоюз. геол. зʼ­їзду у Ташкенті. Заарешт. 29 червня 1937 — за місяць до від­кри­т­тя у Москві 17-ї сесії Між­нар. геол. кон­гресу, у під­готовці до якої він брав активну участь. 18 лютого 1938 за сфабриков. звинуваче­н­ням у створен­ні контр­рев. терорист. групи та вчинен­ні шкідниц. актів засудж. до смерт. кари та того ж дня страчений. 1956 реабіліт.