Кіровоградський завод Червона зірка
КІРОВОГРА́ДСЬКИЙ ЗАВО́Д «ЧЕРВО́НА ЗІ́РКА» — підприємство, що спеціалізується на випуску сільськогосподарської техніки. Засн. 1874 англ. підприємцями, братами Р. і Т. Ельворті (див. «Ельворті Роберт і Томас»). 1877 побудовано перший вироб. корпус і розпочато виготовлення сівалок та ін. с.-г. інвентарю. У 1880-х рр. завод «Ельворті» (так називався до 1922) був одним із перших не лише в Рос. імперії, а й у Європі. У дорев. період, окрім сівалок, випускав молотарки, маслоробки, просорушки та ін. с.-г. машини. Наприкінці 1917 на заводі працювали бл. 7 тис. осіб, у квітні 1919 його націоналізовано. До 1925 обсяги виробництва зросли в 2,5 рази (порівняно із 1913). У 1927–28 розпочато експорт сівалок у країни Близького Сх. 1929 на заводі створ. першу в СРСР тракторну сівалку Т-1 для посіву зернових. Під час 2-ї світової війни у серпні 1941 завод евакуйовано у м. Камєнка (Пензен. обл., РФ), де було організоване виробництво мін і снарядів (на базі частини залишеного укр. устаткування створ. підприємство «Белінськсільмаш», яке виготовляло зерн. сівалки, картоплесаджалки тощо). Після звільнення Кіровограда (1944), розпочато відновлення майже повністю зруйнов. приміщень заводу, а вже до кін. того ж року виготовлено 262 кінські сівалки, 1945 –1500 сівалок і значну кількість боєприпасів. 1950 рівень виробництва с.-г. машин перевищив довоєнний, зокрема створ. 45 найменувань посів. машин. Їхній випуск щорічно зростав і 1955 склав 78 428 од. 1962 завод виготовив 64 746 кукурудз. сівалок, що у 5,5 разів більше, ніж 1959. У 1965 у зв’язку з різкою зміною відношення керівництва країни до виробництва зерна, завод випустив 55 680 зерн. і припинив випуск кукурудз. сівалок; 1966 виготовив 108 877 сівалок і тукорозкидачів. Наприкінці 1960 — у 1970-х рр. побудовано і введено в експлуатацію нові вироб. корпуси, що дозволило підвищити вироб. потужності з виготовлення нових зерн. сівалок типу СЗ-3,6. У 1980-х рр. завод випускав бл. 90 тис., на поч. 1990-х рр. вироб. потужності становили 90–100 тис. сівалок щороку. Осн. продукція — посівні машини. У рад. період забезпечував бл. 50 % заг.-союз. випуску зерн. та 100 % кукурудз., буряк. і овочевих сівалок. У липні 1961 випущено мільйонну, у вересні 1971 — двохмільйонну, у липні 1983 — тримільйонну сівалки. 1991–98 розроблено конструкції 12-ти нових високопродуктив. посів. машин та ін. с.-г. техніки. Підпр-во нагородж. Великою Золотою медаллю (1929) на Міжнар. виставці у м. Лібаві (нині Лієпая, Латвія; виготовлення сівалки Т-1), Ґран-Прі на Міжнар. виставці у Парижі (1937; сівалка Т-7), орденом Трудового Червоного Прапора (1966) тощо. Кількість працівників (2013) — бл. 1200 осіб. Голова правління–ген. дир. — С. Калапа (від 2008).