Мужієве
МУЖІ́ЄВЕ — село Берегівського району Закарпатської області. Знаходиться побл. пд.-сх. підніжжя Великої Берегів. гори, вздовж автомобіл. шляху Берегове–Виноградове, за 7 км від райцентру та 2 км від залізнич. ст. Боржава. У пд.-зх. частині Берегів. низькогір’я — Мужіївське родовище золота. Навколишні вершини вкриті лісом, а схили — виноградниками (виноградарством і виноробством місц. жит. займаються здавна). Пл. села 11,2 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2086 осіб; переважно угорці. Виявлено поселення пізнього палеоліту, знайдено 2 скарби бронз. виробів епохи пізньої бронзи, 2 зламані шаблі кін. 16 ст. разом з рештками 2-х шляхтичів, залишки одягу, метал. ґудзики, намистини, кілька монет 15–17 ст., багато середньовіч. кераміки. Навколишні землі входили до складу Київ. Русі, а наприкінці 11 ст. потрапили під владу Угорщини. Село вперше згадується у писем. джерелах 1114 під назвою Мужай. У джерелах 1232 зафіксовані Велике М. (сх. частина) та Мале М. (зх.). За нар. переказами, першим поселенцем був чоловік, якого звали Мужо (чи Мужа). 1566 село зазнало руйнувань від кримськотатар. загонів, а 1657 — від польс. війська. Від кін. 17 ст. — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина); від кін. 1919 — Чехо-Словаччини. Від 1938 — знову під владою Угорщини. У жовтні 1944 сюди увійшли рад. війська. 1945 приєднано до УРСР. Згодом створ. садово-виноградар. радгосп-завод «Мужіївський», за яким у 1970-х рр. було закріплено 2315 га с.-г. угідь, зокрема й 517 га виноградників і 276 га садів. Нині працює низка фермер. госп-в. У М. — заг.-осв. школа з укр. й угор. мовами навч., дитсадок (міститься у колиш. садибі графа Карої, 19 ст.). Пам’ятка нац. значення — руїни костелу Іоанна Хрестителя (14 ст.). У 1950-х рр. був розібраний на буд. матеріали барок. палац поміщика Гуняді, зведений у 17 ст. У центрі М. — цегл. будівля діючої реформат. церкви (раніше — костел), споруджена у 14–15 ст. Побл. неї — дерев’яна каркасна двоярусна дзвіниця 18 ст. Розвинений зелений туризм. Місц. мешканці організовують тури околицями Берегів. р-ну. Встановлено пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, та жертвам сталін. репресій.
Рекомендована література
- J. Botlik, G. Dupka. Magyarlakta települések ezredéve Kárpátalján, Intermix Kiadó. Ungvár; Budapest, 1993;
- Kárpátaljai református templomok.Ungvár; Beregszász, 2000;
- Сирохман М. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К., 2008.