Музей Ставропігійського інституту у Львові

Визначення і загальна характеристика

МУЗЕ́Й СТАВРОПІГІ́ЙСЬКОГО ІНСТИТУ́ТУ у Львові Засн. 1889 старійшиною (сеньйором) Ставропігії, істориком С. Шараневичем на основі археол.-бібліогр. виставки 1888–89, присвяч. 900-річчю хрещення Русі. Основою виставки стали предмети з архіву, б-ки й ризниці Свято-Успен. братства, експонати музей. виставки Нар. дому у Львові, що діяла 1886–87, колекція археол. знахідок А. Петрушевича під час розкопок наприкінці 1860-х — 1870-х рр. по лінії будівництва залізниці Львів–Чернівці–Відень, Замк. гори Львова та речей тимчас. виставки (1885) знахідок із Давнього Галича у Львів. тех. школі з нагоди археол. з’їзду. Згодом до організації виставки приєдналося греко-катол. духовенство, яке на заклик митрополита С. Сембратовича передало з галиц. церков в обмін на нові 479 старовин. ікон і 700 мист. творів реліг. тематики. Під час підготовки виставки бібліотекар Ставропігій. інституту Б. Дідицький завершив розпочаті Я. Головацьким і Д. Зубрицьким ідентифікацію, церк.-слов’ян. переклад і наук. опрацювання архіву Ставропігій. братства (патріарших і митрополичих грамот, королів. декретів, листів молдов. господарів). Музейне зібрання розподілено на 5 тематич. фондів. Перший містив рукописи від 12 ст., серед яких — Бучацьке Євангеліє (13 ст.), Кристинопільський Апостол (12 ст.), протоколи Богоявлен. братства, метричні книги, а також стародруки й книги 16–19 ст. з Венеції, Відня, Кошиць і укр. друкарень. Найцінніші з них — Острозька Біблія (1641), Апостол (1574) друкаря І. Федорова, видання Львів. брат. та Києво-Печер. друкарень. У другому фонді представлено предмети церк. вжитку: 19 чаш, 22 дерев’яні хрести, 42 ін. різьблені речі, 479 ікон на дошках, полотні, металі й пор­целяні; гаптовані тканини, 162 літургійні ризи, серед яких особ­ливу цінність становив вишитий «кентерберій.» ниткою фелон 11 ст., подарований Львів. братству молдов. господарем М. Бернавським. До цієї збірки входили також мист. речі світського характеру: живопис, гравюри (види монастирів, міст, герби), килими та гобелени. У колекції портретів 17–18 ст. — зображення членів та благодійників Свято-Успен. братства, князя В.-К. Острозького, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Могили, Андрея Шептицького, портрети міщан, а також фотографії та плани. Третій фонд — нумізматична колекція, що налічувала 300 монет від антич. часів, медальйони, печатки та медалі. У четвертому фонді зібрано листи, акти й грамоти з історії України від 14 ст., зокрема Г. Балабана, князів А. Вишневецького, В.-К. Острозького, членів Берестей. церк. собору 1596, І. Борецького, Є. Плетенецького, П. Могили, рос. царя Олексія Михайловича, документи польс. королів, родин князів Чорторийсь­ких і Любомирських, магнатів Оссолінських, Потоцьких та ін. Археол. пам’ятки (від епохи палеоліту) представлено у п’ято­му фонді. Співроб. музею дослідили 60 плит мармурової підлоги Свято-Успен. церкви з написами імен братчиків, вихованців Ставропігій. бурси; ідентифікували гробниці, одна з яких належала внукові К. Корнякта Олександрові; натрунні портрети відомих львів’ян і братчиків кін. 17–18 ст. тощо. У с. Волиця-Деревлянська (нині село Буського р-ну Львів. обл.) віднайшли портрет князя Володислава Опольського. Для поповнення колекцій продов­жено археол. розкопки у Звенигороді Галицькому (1890), відкрито бл. 370 поховань висоцької культури в Бродів. пов. Наприкінці 19 ст. у музей передано 1324 архівні справи, зокрема акт про підписання Берестей. церк. унії 1596. Деякі матеріали (напр., рукописи монастиря василіян у Львові) перебували в музеї тимчасово. До 1905 музеєм опікувався І. Свєнціцький. Під час 1-ї світової вій­ни 1915 експозицію вивезено до Києва, згодом передано на збереження до Донського університету (м. Ростов-на-Дону, нині РФ). Після пожежі в закладі вцілілі музейні експонати перевезено до Харкова, 1929 повернено до Львова. 1931 експозицію частково відновлено з нагоди 300-річчя освячення Свято-Успен. храму. Із встановленням у Львові рад. влади 1939 зібрання розкомплектовано між Львівським історичним музеєм, Львів. галереєю мистецтв (див. Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького) та Центр. істор. архівом у Львові (див. Архів України історичний у Львові Центральний державний).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю