Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка
Визначення і загальна характеристика
МУЗИ́ЧНО-ДРАМАТИ́ЧНИЙ ІНСТИТУ́Т ім. М. Лисенка — навчальний заклад, що існував 1918–34. Засн. на базі Музично-драматичної школи Миколи Лисенка у Києві. 1925 до складу Інституту ввійшли всі (крім виконав.) факультети консерваторії (яку реорганізовано в муз. технікум), 1928 приєднано виконав. факультети. Мав пед. (з відділом профес. освіти й муз. виховання), диригент. (хор. і симф. відділи; окремий відділ теорії та композиції), драм. (з режисер. відділом) факультети. При Інституті був робітфак. Диригент. факультет складався із симф. оркестр., духов. оркестр., хормейстер. відділів. На факультеті працювали Л. Ревуцький, М. Вериківський, Г. Таранов, В. Яблонський та ін., готували кер. симф. і духових оркестрів, хормейстерів, інструкторів самодіял. колективів. Діяв симф. (кер. — В. Бердяєв) та духовий (кер. — І. Михайловський) оркестри. Функціонувала серія семінарів: твор. вправ, лаб. дослідж. взаємовідносин різних видів мистецтва, якими керували А. Буцький, П. Козицький, Лесь Курбас. Існувала наук.-експерим. лаб., що складалася з муз., драм. та фізкультур. відділів. На 3–4-му курсах осн. увагу приділяли практ. виконав. діяльності студентів (ансамблева гра, у вокалістів — участь в опер. сценах, концертні виступи в академ. клавірабендах, робітн. клубах, на радіо тощо). На драм. факультеті працювали М. Старицька, Д. Ревуцький, М. Бурачек та ін. У 1922–23 діяла група акторів під керівництвом Леся Курбаса, які невдовзі утворили «Мистецьке об’єднання» й студію «Березіль». У різні роки в Інституті викладали М. Леонтович, К. Стеценко, В. Верховинець, М. Микиша, В. Золотарьов, С. Вільконський, А. Янкевич-Янкелевич, М. Гозенпуд, К. Реґаме, О. Муравйова, А. Людмилін, О. Вонсовська, Г. Любомирський, Д. Євтушенко. Серед відомих випускників — співаки З. Гайдай, І. Козловський, І. Воликівська, диригенти — Н. Рахлін, О. Климов, О. Міньківський, М. Тараканов, Г. Верьовка, О. Сорока, арт. драм. театру — Д. Антонович, О. Сердюк, В. Магар, Б. Тягно, П. Нятко. Ректори — Ф. Блуменфельд (1919–20), А. Буцький (1920–25), М. Грінченко (1925–28), С. Романюк (1928–32), С. Тишкевич-Азважинський (1932–34). У 1934 Інститут поділено на Київ. консерваторію (див. Музична академія України ім. П. Чайковського Національна) та Київ. інститут театр. мистецтва (див. Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Наукові центри 
