Муравицьке городище

Визначення і загальна характеристика

МУРА́ВИЦЬКЕ ГОРОДИ́ЩЕ — археологічна памʼятка. Обʼєкт культур. спадщини нац. значе­н­ня (від 2009). Знаходиться на правому березі р. Іква у пн.-зх. частині смт Млинів Рівнен. обл., є рештками літопис. поселе­н­ня (вперше зга­дане в писем. джерелах під 1149). Короткий опис М. г. вміщений в археол. карті Волин. губ., яку під­готував В. Антонович (1900). Перше детал. обстеже­н­ня здійснив П. Рап­попорт (1960), роз­копки роз­почав І. Свєшников (1965), продовжили Ю. Нікольченко (1976–80) та Б. Прищепа (1982, 1984, 1985). Культурні нашарува­н­ня та обʼєкти належать до мідного (5 — поч. 4 тис. до н. е.) та бронз. (стжижовська культура, 2 тис. до н. е.) віків, ран­нього Середньовіч­чя (празька культура, 6–7 ст.; райковецька культура, 8–10 ст.), часів Київ. Русі (11–12 ст.) та литов.-польс. періоду (15–17 ст.). У 16 ст. тут збудовано замок, письм. пові­домле­н­ня про якого датов. 1558. Насел. мідного та бронз. віків для поселе­н­ня на М. г. викори­стало природне під­вище­н­ня (140 × 85 м) у заплаві Ікви. У ран­ньому Середньовіч­чі це під­вище­н­ня пере­творене на укріпле­н­ня: його пд.-зх. частину від­ділено ровом, по периметру май­данчика, що утворився (округлої в плані форми 25 × 35 м), насипано земляний вал. Другий май­данчик чотирикутний у плані, 85 × 85 м. Культурні нашарува­н­ня на М. г. мають товщину 2,2–2,6 м, їх поділяють на 3 стратигр. шари. У нижньому трапляються знахідки мідного та бронз. віків, давні обʼєк­ти, зокрема житло стжижов. культури та майстерні, в яких обробляли кремінь; середній містить матеріали ран­ньословʼян. поселе­н­ня остан. третини 1 тис. н. е., з ним повʼязані чотирикутні житла-напів­землянки із глинобит. та камʼяно-глиняними печами, госп. ями; верх­ній — житла із за­глибленими котлованами 11–12 ст. Екон. життя на поселен­ні періоду Київ. Русі характеризувалося по­єд­на­н­ням с. господарства, промислів, торгівлі. Знахідки, серед яких — писала, зброя (наконечники стріл, списа), предмети спорядже­н­ня вершника й верхового коня (залізна фібула, бронз. пряжка, стремено), свідчать про пере­бува­н­ня на поселен­ні людей із високим соц. статусом.

Літ.: Рап­попорт П. А. Воен­ное зодчество западнорус­ских земель Х–ХІV в. // Мат. и ис­следования по археологии СССР. Вып. 140. Москва; Ленин­град, 1967; Свєшніков І. К., Петегирич В. М. Археологічні дослідже­н­ня в с. Муравиця // Археологія. 1978. Вип. 27; Прищепа Б. А., Нікольченко Ю. М. Муравицьке городище. Маріуполь, 2001; Конопля В., Прищепа Б., Сілаєв О. Матеріали доби каменю з літописної Муравиці на Волині // Волино-Поділ. археол. студії. Вип. 3. Лц., 2012.

Б. А. Прищепа

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю