Муравицьке городище

МУРА́ВИЦЬКЕ ГОРОДИ́ЩЕ – археологічна пам’ятка. Об’єкт культур. спадщини нац. значення (від 2009). Знаходиться на правому березі р. Іква у пн.-зх. частині смт Млинів Рівнен. обл., є рештками літопис. поселення (вперше згадане в писем. джерелах під 1149). Короткий опис М. г. вміщений в археол. карті Волин. губ., яку підготував В. Антонович (1900). Перше детал. обстеження здійснив П. Раппопорт (1960), розкопки розпочав І. Свєшников (1965), продовжили Ю. Нікольченко (1976–80) та Б. Прищепа (1982, 1984, 1985). Культурні нашарування та об’єкти належать до мідного (5 — поч. 4 тис. до н. е.) та бронз. (стжижовська культура, 2 тис. до н. е.) віків, раннього Середньовіччя (празька культура, 6–7 ст.; райковецька культура, 8–10 ст.), часів Київ. Русі (11–12 ст.) та литов.-польс. періоду (15–17 ст.). У 16 ст. тут збудовано замок, письм. повідомлення про якого датов. 1558. Насел. мідного та бронз. віків для поселення на М. г. використало природне підвищення (140 × 85 м) у заплаві Ікви. У ранньому Середньовіччі це підвищення перетворене на укріплення: його пд.-зх. частину відділено ровом, по периметру майданчика, що утворився (округлої в плані форми 25 × 35 м), насипано земляний вал. Другий майданчик чотирикутний у плані, 85 × 85 м. Культурні нашарування на М. г. мають товщину 2,2–2,6 м, їх поділяють на 3 стратигр. шари. У нижньому трапляються знахідки мідного та бронз. віків, давні об’єкти, зокрема житло стжижов. культури та майстерні, в яких обробляли кремінь; середній містить матеріали ранньослов’ян. поселення остан. третини 1 тис. н. е., з ним пов’язані чотирикутні житла-напівземлянки із глинобит. та кам’яно-глиняними печами, госп. ями; верхній — житла із заглибленими котлованами 11–12 ст. Екон. життя на поселенні періоду Київ. Русі характеризувалося поєднанням с. господарства, промислів, торгівлі. Знахідки, серед яких — писала, зброя (наконечники стріл, списа), предмети спорядження вершника й верхового коня (залізна фібула, бронз. пряжка, стремено), свідчать про перебування на поселенні людей із високим соц. статусом.

Літ.: Раппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель Х–ХІV в. // Мат. и исследования по археологии СССР. Вып. 140. Москва; Ленинград, 1967; Свєшніков І. К., Петегирич В. М. Археологічні дослідження в с. Муравиця // Археологія. 1978. Вип. 27; Прищепа Б. А., Нікольченко Ю. М. Муравицьке городище. Маріуполь, 2001; Конопля В., Прищепа Б., Сілаєв О. Матеріали доби каменю з літописної Муравиці на Волині // Волино-Поділ. археол. студії. Вип. 3. Лц., 2012.

Б. А. Прищепа