Мухін Микола-Богдан Іванович
Визначення і загальна характеристика
МУ́ХІН Микола-Богдан Іванович (24. 05. 1916, с. Зайцеве Бахмут. пов. Катеринослав. губ., нині Бахмут. р-ну Донец. обл. — 08. 05. 1962, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — скульптор. Брат В. Мухіна, батько М. Арчер-Мухіної. Член Об’єдн. мистців-українців Америки (1952). Навч. в Одес. (1934–35) та Харків. (1936–37) худож. інститутах, закін. Київ. худож. інститут (1940; викл. Л. Шервуд). Відтоді — у Львові: кер. скульптур. відділу Укр. мист. школи. Після 2-ї світової війни — у Німеччині, від 1949 — у США. Від 1953 — викладач скульптури Укр. мист. студії. Від 1946 — учасник мистецьких виставок у Німеччині, США, Канаді. Персон. — у Ґеттінґені (Німеччина, 1947), Філадельфії (1974 — посмертна). У творчості переважає козац. тематика. Скульптури з воску, дерева, мармуру, бронзи і срібла в романтизов. реаліст. стилі на істор. теми відзначаються стихій. динамікою. Вирізьбив іконостас для каплиці митрополита К. Богачевського у Філадельфії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Кінь у степу», «Козак з арканом», «Чумак», «Рапсодія козаччини», «Молитва» (усі — 1940–50-і рр.), «Степ. Запорожець», «Козаки», «Легенда» (усі — 1941), «Чумаки», «Слава» (обидва — 1942), «Князь Ігор» (1947), «Б. Хмельницький» (1955), «Князь Володимир Великий» (1959); рельєфи — «Два козаки на конях», «Степ. Товариш», «Степ. Сармат», «У степу» (усі — 1943), «Останній кошовий Запорозької Січі П. Калнишевський» (1951); пам’ятники — військовополоненим у Ганновері, жертвам фашизму «Плач дівчинки» на місці концтабору Берґен-Бельзен (обидва — 1945, Німеччина).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
