Мягков Віталій Олексійович

МЯГКО́В Віталій Олексійович (26. 08. 1936, м. Кіровабад, нині Ґянджа, Азербайджан) — живописець. Народний художник УРСР (1984). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1985). Член СХУ (1970; у 1977–79 — заступник голови, 1979–82 — секр. Київ. організації). Закін. Київський художній інститут (1966; майстерня В. Пузиркова). Відтоді працював у Худож. фонді УРСР (Київ): нач. творчо-вироб. відділу, 1969–70 — заступник директора, 1970–71 — в. о. дир.; 1971–75 — гол. художник Києва Упр. у справах будівництва та архітектури. На творчій роботі. Учасник обл., респ., всесоюз., зарубіж. мистецьких виставок від 1960-х рр. Основна галузь — станк. живопис. Створював пейзажі, портрети, темат. полотна у стилі соцреалізму. Для творчості М. характерні глибина ідей. задуму, профес. майстерність. Брав участь у худож. оформленні Київ. філії Центр. музею В. Леніна (нині Палац мистецтв «Укр. дім», 1980–82). У 1990-х рр. виїхав до Москви.

Тв.: «Патруль революції» (1967), «Весна» (1968), «Народні традиції», «Свято урожаю», «Змагання віків» (усі — 1969), «Вечірній Дніпро», «Нове життя» (обидва — 1971), «Проводи на полонину» (1972), «Богатирі» (1973), «Після рейду (Д. Коротченко серед партизанів-ковпаківців)» (1974), «Прапор перемоги», «Чемпіон Олімпійських ігор В. Борзов» (обидва — 1975), «Трудові ритми (Ткалі фабрики “Киянка”)» (1976), «Склодуви» (1977), «Комендант Києва О. Полупанов», «Юність» (обидва — 1978), «На завдання», «Крос» (обидва — 1979), «Кіннотники» (1980), «Визволення Києва. 1943 рік» (1981).

М. Г. Лабінський

Основні твори

«Патруль революції» (1967), «Весна» (1968), «Народні традиції», «Свято урожаю», «Змагання віків» (усі — 1969), «Вечірній Дніпро», «Нове життя» (обидва — 1971), «Проводи на полонину» (1972), «Богатирі» (1973), «Після рейду (Д. Коротченко серед партизанів-ковпаківців)» (1974), «Прапор перемоги», «Чемпіон Олімпійських ігор В. Борзов» (обидва — 1975), «Трудові ритми (Ткалі фабрики “Киянка”)» (1976), «Склодуви» (1977), «Комендант Києва О. Полупанов», «Юність» (обидва — 1978), «На завдання», «Крос» (обидва — 1979), «Кіннотники» (1980), «Визволення Києва. 1943 рік» (1981).