Музичний інститут Америки Український

МУЗИ́ЧНИЙ ІНСТИТУ́Т АМЕ́РИКИ Український — музична школа у США. Засн. 1952 у Нью-Йорку як Укр. муз. інститут, від 1966 — сучасна назва. Організаційно об’єднав муз. школи трьох штатів (Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія) — Філадельфії, Честера, Ньюарка, Елізабет, Джерсі-Сіті, Пассейк. 1953 до цих відділів приєднано муз. школу Клівленда, 1954 — Лорейна (обидва — шт. Огайо), Балтимора (шт. Меріленд), Трентона (шт. Нью-Джерсі), Вілмінґтона (шт. Делавер), Детройта (шт. Мічиґан), 1955 — Буффало (шт. Нью-Йорк), Гартфорда, Нью-Гейвена (обидва — шт. Коннектикут). Згодом Інститут об’єднав філії у 23-х містах США. Організов. на зразок Вищого муз. інституту в Львові. Осн. напрями освіт. процесу: контрольов. добір пед. персоналу, уніфікація й рівень студій. програм, придбання і використання укр. пед. репертуару як першоряд. і нац.-вихов. матеріалу, вивчення теор. предметів для отримання заг. муз. освіти й розширення муз. світогляду, системат. іспити перед фаховими комісіями. Навч. програма розрахована на 10 р.: нижчий та серед. (обидва — 4 р.), вищий (2 р.) курси; для дітей до 8-ми р. — підготов. курс (1 р.). Для випускників передбачено ще один концерт. рік. У програмі Інституту зазначені гол. (фортепіано, скрипка, віолончель, гра на бандурі, флейта, кларнет, солоспів, мистецтво слова, муз. теорія, хор. диригування, композиція, а також укр. і всесвітня історії музики) та допоміжні (муз. грамота, основи музики та сольфеджіо, сприймання музики, інструментознавство, гармонія та історія музики) предмети. При деяких відділах існували класи бандури (засн. Г. Китастим), струнні ансамблі, дит. і дівочі хори, студент. оркестри. Під керівництвом Ю. Оранського у Філадельфії поставлено опери — «Пан Коцький» М. Лисенка (1965), «Лис Микита» В. Овчаренка (1970) та кантату «Слава Мазепи» М. Фоменка (1959). Щорічно проходять студент. концерти укр. музики. Серед викл. — В. Цісик, І. Недільський, В. Витвицький, М. Фоменко, В. Грудин, В. Кіпа, Я. Барнич, В. Безкоровайний, О. Залеський, Г. Лагодинська-Залеська, Б. Сарамага, Ю. Олійник, Г. Клим, І. Решетилович, Х.-Р. Липецька, Ю. Цибрівський, М. Шлемкевич-Савицька, Г. Мірошниченко-Кузьма, А. Огродник-Жилава, М. Тарнавська, Б. Лончина, Л. Соя. Відомі випускники — Л. Артимів, Л. Крупа, Л. Крушельницький, О. Кузишин, Ю. Осінчук, І. Пелех-Зварич, Р. Савицький (молодший), О. Стецура, К. Цісик, А. Шуль. Інститут здійснив перевидання праці «Історія української музики» М. Грінченка (1961), видав зб. «Пропам’ятна книга Українського музичного інституту в Америці з нагоди п’ятиліття його існування» (1958), «Пропам’ятна книга Українського музичного інституту в Америці з нагоди десятиліття його існування, 1952–62» (1963), «Український фортепіановий альбом для початківців» Р. Савицького (1977), фортепіанні твори укр. композиторів для молоді за редакцією Т. Богданської (1969), вибрані фортепіанні твори Н. Нижанківського (1984). У різний час Інститут очолювали — Р. Савицький (1952–59), І. Соневицький (1959–61), З. Лисько (1961–68), Д. Гординська-Каранович (1968–70, 1983–99), М. Байлова (1970–79), Т. Богданська (1979–81, 1999–2006), Н. Котович (1981–83).

Літ.: Савицький Р. Український музичний інститут в Америці // Бібліографія українознавства. Л., 1994. Вип. 2; Його ж. 50 літ Українського Музичного Інституту Америки // Musica humana. Л., 2005. Вип. 2; Карась Г. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття. Ів.-Ф., 2012.

Г. В. Карась