Кірсанов Семен Ісакович
КІРСА́НОВ Семен Ісакович (Кирсанов Семён Исаакович; крипт.: С. К., С. Кирс., С. К-ов; 05(18). 09. 1906, Одеса — 10. 12. 1972, Москва) — російський поет, перекладач. Сталінcька премія (1951). Закін. Одес. ІНО (1925). Учасник 2-ї світової війни. Член одес. групи «Колектив поетів» (1920), пізніше перейшов до футуристів. Друкувався від 1922. Переїхав 1925 до Москви, де співпрацював із ж. «ЛЕФ». Спочатку перебував під впливом В. Маяковського, М. Асєєва. Як поет рад. соц. будівництва заявив про себе зб. «Строки стройки» (1930), «Стихи в строю» і «Ударный квартал» (обидві — 1932), поемами «Пятилетка» (1931), «Актив» (1933). Згодом у творчості К. з’явилися ліричні настрої («Твоя поэма», 1937; «Последнее мая», 1939). Окремі вірші К. покладено на музику («У Черного моря», «Жил-был я», «Эти летние дожди»). У своїх творах змальовував реал. дійсність у поєднанні з фантастикою («Поэма о Роботе», 1934; «Золушка», 1936; «Сказание про царя Макса-Емельяна...», 1964). Автор антифашист. поеми «Война — чуме!» (1937), зб. «Советская жизнь», «Чувство нового» (обидві — 1948), «Время — наше!», драми у віршах «Макар Мазай» (обидві — 1950). Для створення алегор. образів використовував фольклорні, міфол., біблійні мотиви (поема «Эдем», 1945). За філос.-ліричну поему «Семь дней недели» (1956) звинувач. у формалізмі. Видано «Собрание сочинений» К. (1974–76; т. 1–4). Усі зазначені книги опубл. у Москві. Україні присвятив вірші «Днепр», «Песня о Днепре», «Дума о Гуцульщине», «Одесса», «Попутная песня» та ін. К. переклав російською мовою окремі твори П. Неруди, Н. Хікмета, Б. Брехта, В. Незвала, А. Міцкевича, В. Броневського, Ю. Словацького, Г. Гайне. Деякі поезії К. переклали П. Сингаївський, І. Цитович.
Рекомендована література
- Бенина М. А., Ханукаева И. В. Кирсанов Семен Исаакович // Рус. сов. писатели. Поэты: Биобиблиогр. указ. Москва, 1987. Т. 10;
- Русские писатели и поэты: Краткий биогр. слов. Москва, 2000.
Завантажити статтю
Людина 
