Кірсанов Семен Ісакович

КІРСА́НОВ Семен Ісакович (Кирсанов Семён Исаакович; крипт.: С. К., С. Кирс., С. К-ов; 05(18). 09. 1906, Одеса — 10. 12. 1972, Москва) — російський поет, пере­кладач. Сталінcька премія (1951). Закін. Одес. ІНО (1925). Учасник 2-ї світової війни. Член одес. групи «Колектив поетів» (1920), пізніше пере­йшов до футуристів. Друкувався від 1922. Пере­їхав 1925 до Москви, де спів­працював із ж. «ЛЕФ». Спочатку пере­бував під впливом В. Маяковського, М. Асєєва. Як поет рад. соц. будівництва заявив про себе зб. «Строки стройки» (1930), «Стихи в строю» і «Ударный квартал» (обидві — 1932), поемами «Пятилетка» (1931), «Актив» (1933). Згодом у творчості К. зʼявилися ліричні на­строї («Твоя поэма», 1937; «Последнее мая», 1939). Окремі вірші К. покладено на музику («У Черного моря», «Жил-был я», «Эти летние дожди»). У своїх творах змальовував реал. дійсність у по­єд­нан­ні з фантастикою («Поэма о Роботе», 1934; «Золушка», 1936; «Сказание про царя Макса-Емельяна...», 1964). Автор антифашист. поеми «Война — чуме!» (1937), зб. «Советская жизнь», «Чувство нового» (обидві — 1948), «Время — наше!», драми у віршах «Макар Мазай» (обидві — 1950). Для створе­н­ня алегор. образів використовував фольклорні, міфол., біблійні мотиви (поема «Эдем», 1945). За філос.-ліричну поему «Семь дней недели» (1956) звинувач. у формалізмі. Ви­дано «Со­брание сочинений» К. (1974–76; т. 1–4). Усі за­значені книги опубл. у Москві. Україні присвятив вірші «Днепр», «Песня о Дне­пре», «Дума о Гуцульщине», «Одес­са», «Попутная песня» та ін. К. пере­клав російською мовою окремі твори П. Неруди, Н. Хікмета, Б. Брехта, В. Незвала, А. Міцкевича, В. Броневського, Ю. Словацького, Г. Гайне. Деякі поезії К. пере­клали П. Сингаївський, І. Цитович.

Завантажити статтю