Натуральна віспа
Визначення і загальна характеристика
НАТУРА́ЛЬНА ВІ́СПА — гостра особливо небезпечна хвороба, що належить до конвенційних інфекцій. Збудник — Poxvirus variolae — ДНК-вірус розміром 210 × 260 нм, належить до родини Poxviridae, роду Orthopoxvirus. До цього роду також зараховують віруси віспи мавп, коров’ячої віспи та вакцин. вірус, які можуть інфікувати людину. 1980 Асамблея ВООЗ оголосила про ліквідацію Н. в. у всьому світі, цього вдалося досягти завдяки проведенню широкомасштаб. протиепідем. заходів, насамперед тотал. вакцинації всього насел. земної кулі. Дотепер перемога над Н. в. залишається безпрецедент. у боротьбі з інфекційними хворобами. Планову вакцинацію від цієї інфекції припинено. Після ліквідації захворювання 2 лаб. (у США та РФ) отримали дозвіл ВООЗ на зберігання вірусів Н. в. під міжнар. контролем. Оскільки збудник привабливий для біотерорист. застосування, у США переглянули політику щодо імунізації проти віспи і 2002 відновили вакцинацію своїх військовиків, 2003 — також цивіл. осіб, котрі перебувають у певних регіонах світу. Джерелом збудника є хвора людина. Розповсюдження інфекції найчастіше відбувається за допомогою повітряно-крапел. механізму. Через важкий стан хворі змушені перебувати в ліжку, тому заражаються насамперед чл. сім’ї та мед. працівники. Зараз. період у хворого триває від перших клін. проявів і до відпадіння кірочок, що утворилися на шкірі на місці висипань. Описано випадки інфікування внаслідок контакту з контамінов. матеріалом, через одяг і постіл. білизну. Сприйнятливість людей досягає 100 %. Інкубацій. період триває 7–17 діб. Початк. період характеризується високою гарячкою, сильним болем у голові, спині, попереку, можливі запаморочення, у дітей — блювання і судоми. Через 3–4 доби з’являється висип на обличчі, що швидко поширюється на тулуб, передпліччя і кінцівки, нерідко з’являється на долонях і ступнях. Спочатку виникають червоні плями, що поступово перетворюються на папули, згодом — на тверді пухирчики (везикули) та тверді пустули. Кожен етап триває 1–2 доби. На 8–10 день пустули трансформуються у кірочки, що супроводжується видужанням. Крім такої типової форми, розрізняють геморагічну — з числен. точковими крововиливами, зливну, віспяну пурпуру (чорна віспа) — з вкрай тяжким перебігом і стовідсотк. летальністю та варіолоїд — з легким, стертим чи атиповим перебігом. У вмісті везикул і пустул можна виявити вірус за допомогою електрон. мікроскопа та шляхом зараження курячих ембріонів чи культури тканин. Осн. метод ідентифікації збудника — полімеразна ланцюг. реакція. Хворим показано патогенет. лікування. Ефектив. противірус. препаратів немає. Щоб локалізувати та ліквідувати епідем. осередок, встановлюють територ. карантин. Під час надання допомоги хворим мед. персонал працює у захис. мед. спорядженні найвищого рівня захисту. Для екстреної профілактики насел. на випадок біотерорист. атаки ВООЗ зберігає бл. 200 млн доз вакцини від Н. в. на складах у Швейцарії.
Рекомендована література
Завантажити статтю
