Наукова періодика

Визначення і загальна характеристика

НАУКО́ВА ПЕРІО́ДИКА  — сукупність періодичних видань (журналів і збірників статей), що забезпечують підтримку наукової комунікації, призначені для оприлюднення результатів фундаментальних та прикладних досліджень із найважливіших проблем природничих, технічних і соціогуманітарних наук, пропагування досягнень науки й техніки, сприяння поширенню наукових знань. Засн. й видавцями Н. п. є НАНУ, галуз. академії, академ. н.-д. установи, наук. товариства, заклади вищої освіти. За відомостями Книжк. палати України, 2019 вийшло друком 1493 назви наук. та 104 назви наук.-популяр. період. і продовжуваних видань (окрім газет).

Історія укр. Н. п. сягає серед. 19 ст. Серед найперших укр. наук. журналів — суспільно-політ. і літ.-мист. ча­со­пис «Основа» (1861–62), який видавали щомісяця в С.-Пе­тер­бурзі укр., частково рос. мовами. Журнал був засн. колиш. чл. Кирило-Мефодіїв. товариства: видавець — В. Білозерський, редактори — О. Кістяківський, М. Костомаров, П. Куліш та ін. На межі 19–20 ст. укр. Н. п. представлена виданнями НТШ, зокрема «Записками На­укового товариства імені Шевченка» (116 т., 1892–1913) та «Хро­нікою Наукового товариства імені Шевченка» (56 ч., 1900–13). Сек­­ції і комісії товариства видавали, крім монографій та ін. самост. творів, численні темат. збірники праць: «Збірник філологічної секції НТШ», «Етнографічний збірник», «Збірник Історично-філософічної секції НТШ» тощо. НТШ було засн. серії часописів: «Стара Україна» (1924–25), «Українська музика», «Сьогочасне й минуле» (обидва — 1938) та ін. У 1920-х рр. ВУАН було розпочато видання низки академ. період. та серій. видань. Серед них — «Записки соціально-економічного відділу ВУАН», «Ет­но­гра­фічний вісник», збірники Іс­тор.-­філол. відділу ВУАН, «Труди фізично-математичного відділу», «Зоологічний журнал України», «Науковий збірник Історичної секції», «Праці Комісії для виучування західноруського та вкраїнсь­ко­го права», «Український ботанічний журнал», «Український хімічний журнал», «Український біохімічний журнал», «Український археографічний збірник» (нині «Українсь­кий археографічний щорічник»), «Журнал бібліотекознавства та бі­бліографії». 1928 розпочато ви­дання заг.-академ. ж. «Вісті Все­української академії наук» (нині «Вісник Національної академії на­ук України»). У рад. період та в часи незалежності України система наук. період. видань розвивалася відповідно до наук. тематики і напрямів дослідж. наук. установ. За да­ними 2019 НАНУ є співзасн. 84-х наук. журналів, наук.-популярного («Світогляд») і реферативного в 4-х темат. серіях («Джерело»), 41-го збірника наук. праць. Установи Академії самостійно видають понад 200 назв наук. журналів та збірників наук. праць із різною періодичністю, з них 10 журналів друкують англ. мовою в Україні, 21 — перевидають цією ж мовою закордонні видавн. компанії.

Система наук. період. видань змінюється відповідно до тенденцій розвитку наук. знання, посилення впливу інформ.-комунікац. технологій, заг. цифровізації суспільства та науки як галузі діяльності. Поч. 2000-х рр. позначився для розвитку системи наук. період. видань розширенням поняття «наукове фахове видання» та появою нового типу фахових видань — «електронних фахових видань». 2004 Міністерство освіти і науки України разом з НАНУ та ВАК України видали наказ про затвердження Положення про електронні наук. фахові видання, де зазначалося, що електронне наук. фахове видання — документ, інформація в якому представлена у формі електрон. даних, що пройшов редакц.-видавн. опрацювання, при­значений для поширення в незмін. вигляді, має вихідні відомості та включений до затверджених ВАК України переліків наук. фахових видань, у яких можуть публікуватися результати ди­сертац. робіт на здобуття наук. ступенів д-ра та канд. наук і на які можна посилатися в наук. статтях та дисертаціях. 2010-і рр. позначилися внесенням наук. період. видань до глобал. індексів цитування. Станом на 2018 до бази даних Scopus вхо­­дило 37 журналів НАНУ, а до Web of Sciense (WoS) Core Collec­tion з урахуванням започаткованого 2015 індексу ESCI — 28 видань, 20 академ. часописів розміщені в обох базах. Найбільш значним вітчизн. зібранням он­лайн-вер­­сій журналів і збірників наук. праць із вільним доступом до повних текстів є «Наукова періодика Укра­­їни», що формується НБУВ, і станом на вересень 2020 містить 1 132 386 статей зі 2781-го період. видання, 45 614 випусків.

Завантажити статтю