Кіршбаум Йозеф-Маріян

КІРШБА́УМ Йозеф-Маріян (Kirschbaum Jozef Marián; псевд.: J. Višňovan, J. Višňovský, J. К. Èerešňa та ін.; 25. 03. 1913, с. Дольне Вестуніце, нині Словаччина — 16. 08. 2001, Вілловдейл, передмістя Торонто) — словацький літературознавець, історик і громадський діяч. Студіював право в університетах Братислави (1933–38) та Варшави (1934–35). Належав до Словац. нар. партії, співпрацював із радикал. двотижневиком «Nástup» (його гол. ред. 1938–41). У 1941–42 — радник Словац. Респ. в екзилі (Рим), 1942–45 — її посол у Швейцарії, 1946–48 — делегат Словац. ліги при Міжнар. організації у справах біженців (Женева). 1949, у зв’язку зі звинуваченням у співпраці з фашистами, змушений був виїхати до Канади. Здобув ступ. д-ра славістики у Монреал. університеті (1954), де й викладав до 1962. Від 1975 жив у Вілловдейлі. Засн. Словац. визв. ради (1960), Всесвіт. конгресу словаків (1970); каф. словац. історії та культури в Оттав. університеті (1990). Публікувався від 1927. У 1934, під час навч. у Варшаві, познайомився з Є. Маланюком, з яким товаришував на еміграції. 1935 у модерніст. ж. «Elán» опублікував ст. «Ukrajinský básnik Taras Ševčenko». Перебуваючи деякий час у Кракові, зустрічався з Б. Лепким і Ю. Ґеником-Березовським, а у Львові — з митрополитом Андреєм Шептицьким. На прохання М. Неврлого написав зворушливі спогади «Євген Маланюк, яким я його знав», опубл. у кн. «Земна Мадонна: Вибране» Є. Маланюка (Братислава, 1991).

Завантажити статтю