НАУКО́ВО-ПОПУЛЯ́РНА ЛІТЕРАТУ́РА  — вид літератури, що до­ступно, зро­зуміло та емоційно роз­повід­ає про наукові зна­н­ня широким верствам читачів, які не мають спеціальної фахової під­готовки та їхня діяльність не повʼязана з певною науковою галуз­зю. Авторами наук.-популяр. вид. можуть бути як учені, так і письмен­ники, журналісти, яких цікавить наук. тематика з природн., мед., тех., соц., гуманітар. та ін. галузей наук. За­звичай у Н.-п. л. автори вживають мінімум наук. термінології, дають спрощені поясне­н­ня, використовують велику кількість ілюстрацій та цікавих прикладів, уникають спец. точних посилань на наук. праці чи джерела, не описують методологію дослідж. тощо. Важл. ознакою Н.-п. л. є індивід.-автор. стиль викладу наук. фактів із наведе­н­ням цікавих прикладів, доклад. описом дослідів, зокрема й не­вдалих чи оригінальних; доповне­н­ням оповіді цікавими від­ступами, що або узагальнюють, або ви­окремлюють важл. інформацію чи додають нову. Автор. від­ступи від осн. оповід. лінії, екс­пресивні ліричні описи, метафори, порівня­н­ня, зверне­н­ня до читача, образність мови — все це характерне для Н.-п. л., як і викладе­н­ня наук. фактів та історій у ви­гляді ціліс. динам. сюжету — із завʼязкою, роз­витком подій, кульмінацією та роз­вʼяз­кою, а також прологом, епілогом, встав. оповід­ями тощо. Н.-п. л. охоплює наук.-популярні енциклопедії й окремі стат­ті та цикли лекцій, книжк. й журнал. вид., зокрема біо­графії видат. дослідників, видавн. серії на кшталт «Таємниці всесвіту», «Життя видатних людей», «Вікно в природу» та ін. Особл. тип Н.-п. л. — журнали та видавн. серії. Наук.-популярні журнали можуть бути як широкого профілю, так і вузької тематики (напр., із фізики, біо­логії, хімії), друковані чи електрон­ні. Видавн. серії — темат. зі­бра­н­ня книг, присвяч. одній темі, напр., біо­графії видат. істориків. 1832–1956 видавали «Chambersʼs Edin­burgh Journal» («Единбурзький журнал Чемберса») — щотижн. 16-сторінк. часопис, що друкував наук.-популярні стат­ті про історію, літературу, науку, релігію та ін. Його заснував шотланд. видавець В. Чемберс, за кілька років наклад вид. сягнув 84 тис. прим. Конкурентом единбур. журналу було ілюстров. британ. наук.-популярне вид. «The Penny Magazine» («Пенні», 1832–35), створ. на замовле­н­ня Товариства пошире­н­ня корис. знань (не містило літ. частини). Популяризацією науки за­ймалися й окремі вчені. Так, нім. вчений, автор терміну «технологія» як вче­н­ня про ремесло Й. Бекман, якого вважають одним із перших популяризаторів науки, опублікував 5-томну працю «Beiträge zur Geschichte der Erfindungen» («Історія винаходів, від­крит­тів та витоків», 1780–1805), де описано походже­н­ня та процес роз­витку різних машин і механізмів та за­стосува­н­ня тех. знань у побуті.

В Україні початок становле­н­ня Н.-п. л. повʼязаний із просвітниц. діяльністю кін. 19 — поч. 20 ст. Зокрема, знач. внесок у її роз­виток здійснило «Благотворительное общество из­дания общепо­лезных и дешевых книг» (1898–1918), що впродовж своєї діяльності сприяло виходу друком 56-ти україномов. брошур із різних галузей знань: с. господарства — «Корисні звірятка — кажан, їжак та кріт», «Про городину» О. Степовика (О. Комарова), «Роз­мова про сільське господарство» (усього 5 книг) Є. Чикаленка та ін.; з медицини та гігієни — «Добра порада. Про ліки від скаженої хвороби» М. Загірної, «У дитини головка болить — у матері серце» Г. Задери, «Лікарський порадник» М. Левицького тощо; з природо­знавства — «Про рослини» О. Степовика, «Пригода на хуторі», «Як люди живуть у Норвегії» та «Початкова гео­графія» О. Русової, «Під землею» М. Загірної, «Про хімію» В. Мазуренка та ін. Діяльність із вид. Н.-п. л. здійснювало й товариство «Просвіта», що під­тримувало вихід наук.-популяр. серій, напр., «Господарська серія» нараховувала 8 книг заг. накладом 23 тис. прим. Окрім того, «Просвіта» готувала календарі, що містили стат­ті наук.-популяр. характеру на істор., літ., госп. та ін. теми. 1868–1939 ви­дано 60 річників календаря «Просвіти». Упродовж 1930–39 видавництвом УСРП спільно з Нар. університетом «Самоосвіта» ви­друкувано 117 наук.-популяр. книжечок із різних галузей знань. Щороку видавали, за­звичай, 12 книг накладом 5– 10 тис. Їх писали ві­домі науковці, письмен­ники, журналісти, зокрема М. Стахів, В. Сімович, Е.-А. Жарський, С. Парфанович-Вовчук, К. Трильовський та ін. Роз­виток Н.-п. л. у рад. період від­бувався у межах соцреалізму: наук. факти й дослідж. неодмін­но доповнювали ідеол. коментарями, а наук.-популярна періодика в Україні була пере­важно російськомовною. Напр., вид., що користувалися широкою популярністю: «Вокруг света» (від 1861), «Юный натуралист» (від 1928), «Техника — молодежи» (від 1933), «Наука и жизнь» (від 1934) та ін. Спеціалізов. видавництва в Україні рад. періоду (напр., «Техніка», «Урожай» тощо) випускали Н.-п. л. різної тематики і про­блематики. Особливу роль у популяризації наук. знань в Україні ві­ді­гравало Товариство для пошире­н­ня політ. і наук. знань УРСР (від 1963 — товариство «Знан­ня»), що видавало Н.-п. л., організовувало проведе­н­ня лекцій та ін. заходів з метою пошире­н­ня наук. знань із виразним, панівним на той час ідеол. акцентом. За рад. доби в Україні популярністю користувалися наук.-популярні вид. Я. Пере­льмана — «Живий під­ручник геометрії» (1930), «Жива математика. Математичні оповіда­н­ня та головоломки», «Чи знаєте ви фізику» (обидва — 1934) та ін.; В. Біанкі — «Лісова газета» (1927), «Лісові хатинки» (1957). Укр. Н.-п. л. рад. періоду — це книги ві­домих науковців, адресовані пере­важно під­літк. аудиторії.

Популярністю користувалися твори укр. науковців: хіміків Ю. Фіалкова («Оповіда­н­ня з хімії», 1960), Г. Ковтуна («Хіміки жартують…», 2007), літературо­знавця і критика К. Фролової («Цікаве літературо­знавство», 1987), мово­знавців Є. Чак («З біо­графії слова», 1976; 1979; «Мандрівка в Країну слова», 1981; 1986; «Таємниці слова», 1991) та І. Вихованця («У світі граматики», 1987; «Таїна слова», 1990), астронома Я. Яцківа («Місячна одіс­сея», 2007), ботаніка М. Хомляк (стат­ті на теми «Ліки з природи», «Зелені по­братими») тощо. Нині пошире­н­ня знань і досягнень учених — один із найцікавіших і найважливіших напрямів сучас. книгови­да­н­ня, однак в Україні видавництва друкують пере­важно пере­кладні твори зарубіж. популяризаторів науки, напр., С. Гокінґ та Л. Гокінґ («Джордж і таємний ключ до Всесвіту», 2007), М. Кайку («Фізика майбутнього», 2011; «Майбутнє ро­зуму», 2018), хоча публікують і наук.-популярні книги укр. авторів, напр., Ю. Смаль («Цікава хімія. Жит­тєпис речовин», 2016; «Лесеві історії. Екс­периментуй і ді­знавайся», 2019). На випуску Н.-п. л. спеціалізується київ. видавництво «Наш формат». У Києві видають наук.-популяр. ж. «Країна знань» (від 2001), «Світо­гляд» (від 2006) та ін. Сприяють зро­стан­ню цікавості до наук. знань діяльність сайтів «Історична правда», «Historians.in.ua», проекту «Україна Incognita», фестивалів «Дні науки», «Наукові пікніки», порталу «Моя наука» тощо.