Науково-дослідний інститут

НАУКО́ВО-ДО́СЛІДНИЙ ІНСТИТУ́Т У СРСР НДІ називали самост. установу, створ. з метою проведення наук. дослідж. і дослідно-конструктор. робіт. Чинний Закон України «Про наукову і на­уково-технічну діяльність» (2015, з пізнішими змінами і доповнен­нями) не містить визначення поняття НДІ; натомість оперує терміном «наукова установа» — «юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною». Згідно зі ст. 19 того ж Закону, на заклади вищої освіти (університети, академії, інститути), що пройшли держ. атестацію в частині провадження ними наук. (наук.-тех.) діяльності, поширюються гарантії забезпечення наук. (наук.-тех.) діяльності, визначені цим Законом для наук. установ. При цьому словосполучення «НДІ» за традицією вживають у назві багатьох наук. установ, напр.: НДІ геодезії і картографії, Укр. НДІ цивіл. захисту, Укр. НДІ проектування міст «Діпромісто», НДІ українознавства.

Поняття «Інститут» вперше вжито щодо наук. установи при заснуванні 1795 Інституту Франції, до якого нині входять: Франц. академія, Академія надписів та крас. письменства, АН, Академія морал. і політ. наук, Академія образотвор. мистецтва. Процес утворення НДІ в сучас. розумінні цього поняття активно розгорнувся на межі 19–20 ст. у зв’язку з інтенсив. розвитком різних галузей науки і технологій, зокрема засн. Інститут Пастера (1888) та Інститут радію П. Кюрі (1909) у Франції, Пушкін. Дім у Росії (1905), інститути Товариства кайзера Вільгельма в Німеччині (1911) тощо. Найстарішим за часом засн. НДІ на території України є Микол. астроном. обсерваторія (1821). Однак ще у 1920-і рр. наук. дослідж. в УСРР здійснювали переважно у ВНЗах. Осн. дослід. структур. одиницями ВУАН у 1920-і — на поч. 1930-х рр. стали н.-д. каф., діяльність яких розгорталася на основі наук. шкіл учених-академіків ВУАН. Водночас створ. інститути: Укр. фіз.-тех. інститут (1928, нині ННЦ «Харків. фіз.-тех. інститут», 2004 уві­йшов до складу НАНУ), Інститут фізики (1928, підпорядк. ВУАН у 1932) тощо. 1936 позбавлену решток автономії ВУАН перетворено на АН УРСР, осн. наук. ланками якої замість каф. стали інститути. 1941 діяли 24 інститути АН УРСР. Згодом кількість наук. установ АН збільшилася: до 44 (1960) і 82 (1977).

Паралельно з інститутами АН УРСР, на момент здобуття незалежності на території України діяли низка НДІ заг.-союз. і респ. мін-в і відомств. Упродовж 1-ї пол. 1990-х рр. частину НДІ колиш. заг.-союз. підпорядкування перепідпорядковано НАНУ; за рахунок цього, а також створення нових інститутів (напр., у структурі ННЦ «Харків. фіз.-тех. інститут» створ. 5 самост. інститутів) кількість наук. установ НАНУ 2013 зросла до 185. Станом на 2013 в Україні діяли 734 наук. установи, підпорядк. НАНУ, 5-ти галуз. нац. АН, різним центр. органам виконав. влади, відомствам, органам місц. самоврядування, а також приватні. Фінанс. стан більшості установ залишався вкрай незадовіл., а кількість їхніх співроб. від 1991 постійно скорочувалася. Упродовж періоду незалежності припинили роботу НДІ, які обслуговували галузі економіки УРСР, що в нових умовах виявилися неконкурентноспроможними (мікроелектроніка тощо). Після поч. рос. агресії проти України 2014 низка НДІ різної галуз. спрямованості та відомчого підпорядкування залишилася на анексов. тер. АР Крим і Севастополя, а також під контролем сепаратистів т. зв. Донец. та Луган. нар. респ. Лише трохи більше 10-ти з них формально переміщено на підконтрол. Урядові України територію. Значну частину співроб. працевлаштували на нових місцях. Решта НДІ або припинила де-факто свою діяльність, або продовжує працювати в підпорядкуванні рос. влади та сепаратистів. 2019 відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2017) розпочато держ. атестацію наук. установ, яку про­водить Міністерство освіти і науки України. Багато НДІ колиш. СРСР, у яких працювала низка наук.-тех. працівників (т. зв. НТРів. інтелігенція), стали важливими осередками сусп. життя. Тут під час «відлиги» на межі 1950–60-х рр. відбувалися неформал. дискусії навколо нових течій літ-ри та мистецтва, а під час «перебудови» 2-ї пол. 1980-х рр. саме НТРівці стали гол. опорою демократ. сусп. змін. Тому життя НДІ та їхніх працівників відображено у творах літ., театр., кіно- та образотвор. мистецтва, публіцистики рад. доби. Нині сусп. роль і вага НДІ в Україні значно зменшилися.

Рекомендована література

1. Наукові установи України. К., 2013.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю