Національний медичний університет ім. О. Богомольця

НАЦІОНА́ЛЬНИЙ МЕДИ́ЧНИЙ УНІВЕPСИТЕ́Т ім. О. Богомольця  — вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку лікарів та провізорів. Веде свою історію від мед. факультету Університету св. Володимиpa у Києві, який планували відкрити 1842 після завершення будівництва гол. університет. корпусу. Однак потреба у лікарях, особливо у зв’язку з широким розповсюдженням епідемій, була настільки великою, що в грудні 1840 міністр нар. просвіти Рос. імперії С. Уваров запропонував адміністрації Університету св. Володимиpa уже в 1841–42 навч. році розпочати підготовку лікарів. У вересні 1841 перші 22 студенти прослухали першу лекцію з анатомії проф. М. Козлова в орендов. приміщенні на вул. Лютеранська. Згідно зі статутом 1842, мед. факультет (термін навч. — 5 р., усі ін. факультети — 4 р.) мав складатися з 10-ти каф.: фізіол. анатомії з мікрографією; фізіології здорової людини; фізіології хворої людини, або патол. фізіології з патол. анатомією; заг. терапії з токсикологією; оператив. хірургії з хірург. клінікою; теор. хірургії з офтальмологією; приват. терапії; терапевт. клініки з семіотикою; теор. і практ. акушерства з акушер. клінікою; держ. лікарезнавства (судова медицина, мед. поліція з гігієною та вет. поліція з епізоот. хворобами, лікар. законодавство тощо). Їх створювали поступово, з появою старших курсів. Після закін. факультету студенти, які навч. за держ. кошт, складали іспити на звання повіт. лікаря. Їх забезпечували наборами лікар. інструментів і направляли у військ., мор. або цивіл. відомства, де вони зобов’я­зані були пропрацювати 7,5 р. Мед. факультету передано частину лаборатор. майна та бібліотеку Вілен. мед.-хірург. академії (нині Вільнюс), закритої 1840 царським урядом, сюди ж перейшла й частина її викл. (проф. Е. Мірам, І. Леонов, І. Фонберг). Знач. внесок у розвиток ф-ту, зокрема підбір викладац. складу, створення студент. б-ки та лекторію, зробив видат. хірург, анатом і педагог М. Пирогов (1855 обраний почес. чл. Університету, 1858–61 був куратором Київ. навч. округу), а також його учні й послідовники, перші проф. факультету В. Караваєв (також перший декан, завідувач кафедри оператив. хірургії з хірург. анатомією і теор. хірургії з офтальмоятрією, засн. і кер. факультет. клініки), М. Козлов (завідувач кафедри анатомії), О. Вальтер (завідувач кафедри анатомії та фізіології здорової людини). 1853 з ініціативи останнього на розі вул. Кадетська (нині Б. Хмельницького) і Лікарняна (нині Пирогова) за проектом арх. О. Беретті споруджено будівлю Анатом. театру мед. факультету (від 1869 розміщували каф. заг. патології, гістології, нині Медицини України Національний музей). 1875 побл. зведено одноповерх. флігель, у якому розташували лаб. гістології і заг. патології. 1870 у Києві відкрито першу поліклініку. На пропозицію тодіш. декана Н. Хржонщевського у ній безоплатно працювали викл. факультету В. Бец, Є. Афанасьєв, Л. Горецький, М. Скліфосовський, О. Шкляревський, К. Тритшель та ін. 1875 міська Олександрів. лікарня стала базою для низки клінік ф-ту, 1885 побудовані приміщення для терапевт. і хірург. клінік (нині бульвар Т. Шевченка, № 17). У цей період створ. нові каф.: оператив. хірургії, нерв. хвороб, фізіол. хімії, педіатрії, хірург. патології та ін. (у 1863 діяло 17, у 1884 — 19 каф.). Мед. факультет став найбільшим в Університеті: станом на 1882 навч. 781, у 1885 — 986, у 1894 — 1018 студентів. Загалом 1841–1917 мед. факультет закін. 7036 осіб. Cеред відомих випускників — В. Субботін, В. Антонович, І. Сікорський, Ф. Ломинський, М. Волкович, В. Підвисоцький, Ф. Омельченко, Д. Заболотний, О. Черняхівський, О. Леонтович, М. Нещадименко, О. Кронтовський, В. Правдич-Неминсь­кий. При факультеті діяли товариства приро­дознав­ців (засн. 1869), студентів-медиків (1881), наук. товариство акушерів-гінекологів (1885), комісія мед. нар. читань (1886), психіатр. (1897), дерматол. і сифілідол. (1900) товариства. У березні 1920 шляхом об’єднан­ня Жін. мед. інституту, мед. факультету Укp. університету тa Одонтол. інституту ствоp. Інститут охоpони здоpов’я, дир. якого став Є. Черняхівський (1920–21). У січні 1921 Інститут пеpейм. нa Київ. мед. академію, у грудні того ж року — Київ. мед. інститут. 1936–38 — ім. С. Косіора, від 1946 — ім. О. Богомольця, від 1992 — Укp. мед. університет, від 1995 — сучасна назва. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 Інститут евакуйов. у Харків, а звідти — у м. Челябінськ (РФ), у грудні 1943 відновлено заняття в Києві. Історію закладу творили В. Бец, В. Братусь (1959–66 — ректор), Д. Воpонцов, В. Високович, Є. Гончарук (1984–2003 — ректор), О. Грицюк, Л. Гpомa­шев­ський, М. Губеpгpіц, М. Данилев­ський, Г. Жабоєдов, М. Зa­зибін, М. Зайко, В. Івaнов, О. Кpимов, В. Комісapенко, С. Лаврик (1970–84 — ректор), Л. Левитський (1921–27 — ректор), О. Лур’є, Ф. Меpінг, Л. Медвідь (1941–45 — директор), О. Мapзеєв, Б. Мaньковський, І. Новик, В. Обpaзцов, В. Сидельников, Г. Степанківська, М. Стpa­жеско, М. Спіpов, М. Стуковенков, С. Томaшевський, Ф. Удинцев, О. Хохол, В. Чаговець, О. Черкес, Г. Шaхбaзян, Т. Яновський та ін. Нині в структурі Університету — 9 факультетів (4 мед., стоматол., фармацевт., мед.-психол., підготовки лікарів для ЗС України, підготовки іноз. громадян), які об’єднують 86 каф. Теор. та клін. каф. розміщені у 8-ми навч. корпусах та на базі 162-х лікув.-профілакт. і мед. закладів Києва. Також діють 2 НДІ, Навч.-наук. центр — Укр. тренінг. центр сімей. медицини, Інститут післядиплом. освіти, Стоматол. мед. центр, віварій. Від 2012 року функціонує мед. коледж. У закладі працюють понад 1340 викл., з яких: 2 академік НАНУ, 5 академік НАМНУ та 1 академік НАПНУ, 9 чл.-кор. НАМНУ, 222 д-рів н. (168 проф.), 877 канд. н. (426 доцент). Серед відомих учених — В. Майданник, П. Фомін, В. Цимбалюк, В. Широбоков, О. Яворовський, В. Бардов, Б. Венцківський, О. Волосовець, Ф. Глумчер, М. Захараш, В. Маланчук, В. Міхньов, В. Нетяженко, Ю. Чайковський, О. Романенко, О. Чалий. Навч. 13 512 осіб, зокрема 3012 іноз. громадян. Соц. база: 7 гуртожитків, спорт. комплекс, оздоровчо-спорт. табір «Медик». Університет є засн. і співзасн. наук. видань: «Актуальні проблеми нефрології», «Біль, знеболення та інтенсивна терапія», «Літопис травматології та ортопедії», «Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології», «Практикуючий лікар», «Сучасна ортодонтія», «Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція», «Український журнал дерматології, венерології, косметології», «Український науково-медичний молодіжний журнал», «Українсь­кий неврологічний журнал», «Біомедична інженерія і технологія», «Міжнародний журнал загальної та медичної психології», «Медична наука України», «Медичні кадри», «Клиническая инфектология и паразитология», «Офтальмология. Восточная Европа», «Хирургия. Восточная Европа» та ін. При Університеті 1988 організовано групу силового жонглювання «Козацькі витівки» (засн. і кер. — Ю. Щербина). На честь видат. постатей — випускників В. Войно-Ясенецького та М. Булгакова, викладачів В. Караваєва, В. Субботіна, Л. Медведя, С. Лаврика, Є. Гончарука, Г. Шахбазяна, І. Барченка, І. Савицького, С. Дяченка, М. Борисенка, І. Слєпушкіної, І. Моргунова, Р. Габовича, П. Баранника (1937–41 — директор), Л. Громашевського, М. Данилевського, С. Познанського, Ю. Гоца, студента 3-го курсу В. Юричка, який загинув 2014 під час виконання бойового завдання на Сх. України, — встановлено мемор. дошки. Відкрито іменні лекц. аудиторії: П. Буйка, В. Караваєва, В. Войно-Ясенецького, М. Амосова, О. Корчака-Чепурківського, В. Юричка. Встановлено пам’ятну стелу Героям Небесної сотні.

Музейні колекції Університету. На каф. гістології та ембріології Університету зберігаються ембріологічна та мікроскопів колекції. Основою ембріологічної колекції стали препарати, зібрані та виготовлені під керівництвом д-ра медицини П. Перемежка — першого завідувач кафедри гістології мед. факультету Університету св. Володимира у Києві. Зібрання знач­но поповнили в 1930-х рр., коли каф. очолював С. Шахов. Остаточ. вигляду колекції, що нині налічує понад 170 експонатів, надав М. За­зибін. У ній представлено ембріо­ни і плоди від 6-ти тижнів до 4-х мі­сяців внутр.-утроб. розвитку, воск. муляжі ранніх стадій розвитку, пластик. муляжі з розвитку окремих органів і систем, скелети пло­дів. Експонати використовують у навч. процесі. Щороку в приміщен­ні, де знаходиться колекція, проводять «Ніч в музеї» за участі викл. і студентів Нац. мед. університету. Колекцію мікроскопів створ. 1955 з ініціативи М. Зазибіна. Експозиція починається вітриною, де в мініатюрі відтворено лаб. мікроскопіста 17 ст. Мікроскопи 17–18 ст. представлені 42-ма майстерно виготовленими моделями. Серед них найбільш цікавими є мікроскопи З. і Г. Янсенів, Р. Гука, Є. Дівіні, А. Левенгука, Вільсона, Доппельмайра, І. Ліберкюна, П. Мушенбрука. Є 28 мікроскопів 19–20 ст., представлено також мо­дель електрон. мікроскопа, мікро­томи різних конструкцій та ультра­мікротом. Для ознайомлення з колекціями проводять екскурсії для школярів, студентів та учасників наук. заходів, що організовує каф. гістології та ембріології.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю