Наварія

НАВА́РІЯ  — село Пустомитівського району Львівської області. Підпорядк. Пустомитів. міській раді. Н. знаходиться побл. Щирец. водосховища (ін. назва — оз. Наварія), за 10 км від обл. центру та 3 км від Пустомитів. Площа 2,09 км². За переписом насел. 2001, проживали 1493 особи; станом на 2019 — 1783 особи; переважно українці (98 %), а також росіяни (1,41 %) та поляки (0,13 %). Залізнична ст. Глинна-Н. На думку польс. історика 19 ст. А.-Ю. Шнайдера, Н. виникла як чеська осада, що належала родині Ніварів (або Наварів). Уперше згадується у писем. джерелах 16 ст. Раніше побл. Н. існувало с. Глинна-Н. (або Глинна), що у 2-й пол. 20 ст. злилося з Пустомитами. До 1772 та 1919–39 — під владою Польщі. 1578 польс. король Стефан Баторій надав поселенню Маґдебур. право та дозвіл на здійснення торгівлі. 1758 польс. король Авґуст ІІІ Фрідріх дозволив проводити 9 ярмарків на рік. Згодом тут засн. цех ткачів, виробляли переважно грубе полотно. Пізніше працювали папірня та цегельня. 1772–1918 — у складі Австро-Угорщини (до 1867 — Австрія); 1918–19 — ЗУНР. У січні 1919 з 3-х бойових груп, одна з яких мала назву «Наварія» (командири: А. Легар, І. Омелянович-Павленко), сформовано Другий корпус УГА під командуванням М. Тарнавського. 1934–39 до ґміни Н. Львів. пов. Львів. воєводства входило 14 сіл, зокрема й Пустомити. До 1939 функціонувала низка осередків укр. т-в. У вересні того ж року в Н. увійшли рад. війська. 1940 у складі Львів. обл. зі ґмін Н. і Сокільники утвор. Сокільниц. (від 1946 — Пустомитів.) р-н. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти розстріляли понад 200 євреїв. Жит. зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Нині працює завод «Електроконтакт Україна». Функціонують г-зія, дитсадок; Нар. дім, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт; готельно-ресторанні комплекси «Наварія-нова» та «Сантіно». На Щирец. водосховищі постійно проходять тренування з греблі на каное та байдарках вихованців СДЮШОР «Веслярик». За часів СРСР тут проводили всесоюзні спорт. змагання, а нині — чемпіонати України та Львів. обл. З Н. пов’язані життя та діяльність заслужений тренера України Г. Карбівник, спортсменів В. Берези, Л. Гайор, П. Грешти, Р. Нагірного, В. Вергелеса, О. Тарновського та ін. Оз. Наварія багате на різні види риб, що приваблює рибалок. Довкола розташ. дачі львів’ян. Зростає ліс, що також сприяє розвитку рекреації та туризму. Пам’ят­ка архітектури нац. значення — костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії (2-а пол. 17 ст., 1739–74) та дзвіниця (1776). В істор. джерелах 1-ї пол. 17 ст. згадані 3 катол. храми, що були зруйновані, зокрема й під час одного з нападів татар і у ході Визв. вій­ни під проводом Б. Хмельницького. Згодом споруджено костел св. Валентина, що 1739 частково розібрали через загрозу обвалу. 1740–60 до відновлення храму був залучений арх. Б. Меретин. У худож. оформленні костелу брали участь художники С. Строїнський, А. Тавеллі та скульптор А. Осінський. 1774 після завершення оздоблювал. робіт костел був освячений як Успіння Пресвятої Діви Марії (пізніше перейменовано на Вознесіння). Типово барокова споруда складена з пісковика та червоної цегли на вапняк. розчині. У плані є тринавною 4-стовп. базилікою з 5-кутною апсидою та симетрично розміщеними квадратовими бічними приміщеннями. Гол. фасад завершено високим барок. фронтоном, прикрашеним білокам’я­ними вазами. В оформленні фасадів застосовано коринф. ордер. 1776 на Пд. Зх. від гол. фасаду під керівництвом арх. П. Полейовського споруджено цегляну прямокутну у плані, одноярусну дзвіницю, що завершена розвинутим барок. фронтоном з отвором для дзвона. Вона оформлена пілястрами, карнизами склад. профілю, вазами та ін. білокам’я­ни­ми деталями. Нині для потреб греко-католиків виділено муровану церкву Зіслання Святого Духа, збудовану 1872 на місці дерев’яної церкви Пресвятої Трійці (споруджено 1754).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю