Нагачів
НАГА́ЧІВ — село Яворівського району Львівської області. Знаходиться у сх. частині Терногород. плато, за 12 км від райцентру та смт Краковець (Яворів. р-ну), де розташ. міжнар. пункт пропуску на укр.-польс. кордоні. Через Н. протікають р. Ретичин (впадає у Шкло, бас. Вісли) з притокою Липовець. Площа 3,79 км2. За переписом насел. 2001, у Нагачів. сільс. раді мешкали 3718 осіб, з них у Н. — 2981, у с. Липина — 308, у с. Семирівка — 429; переважно українці. У селі є пам’ятка садово-парк. мистецтва місц. значення Парк 19 ст. (2 га, ростуть вікові липи), на тер. якого донині збереглися вали фортеці часів Київ. Русі. Вперше згадується у писем. джерелах 1456. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. У 18 ст. нагачівці виступили проти будівництва в селі костелу й спорудили церкву. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1848 під час селян. виступів за відміну кріпацтва спалено панський будинок. У наступ. році 15 селян потрапили до в’язниці за протидерж. пропаганду напередодні виборів до австр. парламенту. 1880 проживали 1520 осіб. 1919–39 — знову у складі Польщі. Нагачівці неодноразово виступали проти навч. у сільс. школі польс. мовою. У вересні 1939 у село увійшли рад. війська. Жит. зазнали сталін. репресій. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Нині у Н. — заг.-осв. школа; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Збереглася збудована 1909 за проектом В. Нагірного церква Симеона Стовпника, що належить православ. парафії. Іконостас для неї намалював художник А. Манастирський. Громада УГКЦ споруджує новий храм. Серед видат. уродженців — вет. лікар Г. Калиновський, громад. діяч, педагог, видавець Т. Пасічинський.
Рекомендована література
- Земля Яворівська: Регіон. істор.-мемуар. зб. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1984;
- Кураш Р., Слободян В., Чорновол І. Каталог пам’яток історії та культури Яворівського району Львівської обл. Дрогобич, 2003;
- Ґронський Й. Нарис історії Яворівщини. Л., 2012;
- Дацко В. Молитвениці наших предків. Пам’ятники архітектури та духовності Яворівщини. Л., 2018.