Нагольно-Тарасівка

НАГО́ЛЬНО-ТАРА́СІВКА (до 1884 — Нагольна, Нагольно-Луковкіна) — селище міського типу Ровеньківської міської ради Луганської області. Нагольно-Тарасів. селищ. раді підпорядк. с. Березівка. Знаходиться на р. Нагольна (притока Міусу, бас. Азовського моря), за 80 км від обл. центру та 25 км від кордону з РФ. Площа 2,5 км². За переписом насел. 2001, проживали 2195 осіб (складає 95,8 % до 1989); станом на 1 січня 2014 — 2086 осіб; переважно українці та росіяни. Засн. 1775 полковником донських козаків А. Луковкіним. Згодом поселення отримало статус слободи. 1785 було 89 дворів, проживали 348 осіб; 1873 — відповідно 226 і 1596. Існувала Нагольно-Тарасів. волость Області Війська Донського. У 1860-х рр. відкрито шахту з видобування кольор. металів, що працювала до поч. 20 ст. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 1938 — смт. У роки 2-ї світової вій­ни Н.-Т. від кін. 1941 до 1-ї пол. 1942 знаходилася на лінії фронту, навколо точилися значні бої. 17 лютого 1943 с-ще звільнене від нім. окупації. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 392 воїни-земляки, з них 72 загинули (1956 встановлено пам’ятник). 1979 мешкали 2540 осіб. Від 2014 — під контролем сепаратистів т. зв. Луган. нар. респ. На пн.-сх. околиці — ландшафт. заказник місц. значення Нагольний кряж. Збереглася дерев’яна Свято-Успен. церква, збудована 1786–88. Се­ред видат. уродженців — економіст В. Богачов.

Завантажити статтю