Нанкове

Визначення і загальна характеристика

НА́НКОВЕ — село Хустського ра­йону Закарпатської області. Знаходиться на р. Хустець (притока Тиси, бас. Дунаю), за 124 км від обл. центру та 12 км від райцентру. Площа 14,81 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 2567 осіб; станом на 2019 — 2573 особи; пере­важно українці. На думку дослідників, назва села походить від тюрк. слова «нанк», що у пере­кладі означає «хліб», або від діалект. слова «нянько» — «батько». Н. вперше згадується у писем. джерелах 1391. Від 1526 — у складі Транс­ильван. князівства, від поч. 18 ст. — Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від квітня 1919 — під владою Румунії, восени того ж року ві­ді­йшло до Чехо-Словач­чини. Від 1938 — під гортист.-угор. окупацією. 1940 проживали 1782 особи. У жовтні 1944 сюди уві­йшли рад. війська. 1974 мешканка села викопала на своєму городі 3,7 кг римських сріб. монет. Тут роз­ві­дано поклади цеолітів, глини (нині працює цегел. завод) та природ. газу. Здавна мешканці за­ймаються бджолярством і лозоплеті­н­ням. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, краєзн. музей (від 2009 — нар.); амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Функціонують Свято-Вознесен. (збудов. 1870) і Свято-Духів. церкви та каплиця Нанків. чудотвор. ікони Божої Матері (шанується від 17 ст.; її спочатку від­­везли до угор. м. Ніредьгаза, а потім — до Відня). За бл. 1 км на Зх. — заповід. масив Нарцисів Долина. Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — укр. лiтературо­знавець, педагог i критик у Словач­чинi І. Волощук та церк. діяч Православ. Церкви Чеських земель та Словач­чини Дорофей (Філіп).

Літ.: Федака С. Населені пункти і ра­йони Закарпа­т­тя: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014.

Ю. І. Грицак, Д. О. Шутко, І. В. Русанюк

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю