Нафанаїл

Визначення і загальна характеристика

НАФАНАЇ́Л (Троїцький Никодим Захарович; 30. 10. 1864, станиця Кобилянська, нині Суворовська Волгогр. обл., РФ — 07. 04. 1933, с. Федосьїно Моск. обл., перепохов. у с. Акулово Моск. обл.) — церковний діяч РПЦ. Закін. Новочеркас. духовне училище (нині Ростов. обл., 1879) та Донську духовну семінарію (м. Ростов-на-Дону, 1886), Казан. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1897; усі — нині РФ). У квітні 1888 висвяч. на священика, 16 листопада 1896 прийняв чернечий постриг. Від 1897 — викладач Таврій. духов. семінарії (Сімферополь). Того ж року возвед. у сан архімандрита і признач. ректором Олонец. духов. семінарії (м. Петрозаводськ). Від 1902 — ректор Тамбов. духов. семінарії (обидва — нині РФ). 29 лютого 1904 хіротонізов. на єпископа Козловського, вікарія Тамбов. єпархії. Від 31 жовтня 1908 — єпископ Уфимський і Мензелінський, від 17 квітня 1912 — Архангельський і Холмогорський. 1918 возвед. у сан архієпископа. Від квітня 1920 — архієпископ Харківський і Охтирський. У травні 1922 заарешт. за супротив вилученню церк. цінностей, висланий до Моск. губ. 1924 возвед. у сан митрополита. Того ж року знову заарешт. 1927 тимчасово керував Воронез. єпархією, звільн. на спокій.

Завантажити статтю