Народня Просвіта
«НАРО́ДНЯ ПРОСВІ́ТА» — журнал, орган товариства «Просвіта». Видавали у Львові 1877–79 як літ.-наук. місячник «Письмо з Просьвіти», розрахований на сільс. аудиторію. Усього — 7 чисел. Ред.: О. Партицький (ч. 1–3), А. Вахнянин (1878). Основна тематика — сільськогосподарська, вміщували також літ. твори малих жанрів. Через вимогу багатьох членів товариства друкувати політ. рубрику припинили видання. Після 15-річ. перерви коштом товариства «Дністер» поновлено під назвою «Читальня» (ред. — І. Ярембецький). Висвітлювали проблеми екон. та госп. життя, медицини, публікували уривки з Євангелії, інформацію про реліг. свята, оповідання. Від 1894 — двотижневик, орган товариства «Просвіта», присвяч. теорії та практиці просвітян. праці. 1894–96 мав назву «Читальня-Письмо з Просьвіти» (ред. — К. Паньківський). Друк припинено у зв’язку з незнач. кількістю передплатників. 1907 вид. знову поновлено як літ.-популяр. ілюстров. місячник «Письмо з Просьвіти» (1908–14 — двотижневик). Ред.: Я. Весоловський (1907), П. Огоновський (1907–08), Г. Хоткевич (1908), Є. Озаркевич (1909–10), Ю. Балицький (1911–14). Часопис мав невеликий формат (до 1 друк. арк.), малу кількість передплатників (500–1000) і до 1909 його вид. було збитковим. Друкували вірші, короткі оповідання, розвідки з укр. та всесвіт. історії, інформацію про письменників, відомих науковців і культур. діячів, висвітлювали іноз. досвід. Від 1909 часопис переорієнтовано на потреби товариства «Просвіта»: інформували про його діяльність. 1911–14 популярність вид. зросла, змінився його формат з газет. на книжковий. Серед рубрик — «Вісти з “Просьвіти”», «Наш порадник», «Всячина», «Праця і забава», «Дописи», «Просвітня робота у чужих». Під час 1-ї світової війни не видавали; 1916 здійснили спробу продовжити вид. (опубліковано лише одне число інформат. характеру); від грудня 1921 відновлено друк (з новою нумерацією) як ілюстров. літ.-просвітн. двотижневика для найширших нар. мас. Ред. — В. Дорошенко (1921–22). Особл. увагу надавали публікуванню листування читачів (65 % авторів — позаштатні). У січні 1923 назву змінено на «Н. п.» (до 1927 — місячник, присвяч. позашкіл. освіті). Видавали спільно з товариством «Рідна школа». Ред.: І. Брик (1923–25), В. Дорошенко, О. Терлецький, М. Галущинський (від 1925). Гол. мета — згуртувати навколо «Просвіти» укр. народ по обидва боки Збруча. Уміщували патріот. вірші, оповідання, розвідки із всесвіт. та укр. історії, статті про визнач. укр. діячів, письменників, значну кількість ілюстрацій. Автори: О. Охримович, І. Крип’якевич, В. Лотоцький, Г. Кузьма, М. Возняк, І. Німчук, В. Гнатюк, С. Русова, С. Сірополко, Г. Жук. В остан. період (1936–39) виходив під назвою «Просвіта».
Рекомендована література
- Животко А. Історія української преси. Мюнхен, 1989–90;
- Шологон Л. Періодичні видання товариства «Просвіта» як джерело з історії культурного руху українців Галичини другої половини XIX — початку XX ст. // Наука. Релігія. Сусп-во. 2012. № 3;
- Іваницька Б. Преса господарських товариств Східної Галичини: тематичні аспекти, суспільно-політична роль (1918–1939 рр.). Л., 2015;
- Середяк А. Галицький селянин і українська книжка наприкінці XIX — початку XX ст. (на прикладі видань товариства «Просвіта») // Україна модерна. Історія та культура читання. Х., 2015. Вип. 22.
Завантажити статтю
Періодика 
