ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Народна рада Закарпатської України

НАРО́ДНА РА́ДА ЗАКАРПА́ТСЬКОЇ УКРАЇ́НИ  — вищий орган державної влади, встановленої у Закарпатті після визволення краю радянською армією від угорської окупації в жовтні 1944. Обрана на 1-му з’їзді нар. комітетів Закарп. України 26 листопада 1944 у складі 17-ти осіб. Головою Н. р. З. У., місцем перебування якої став Ужгород, обрано 1-го секр. створ. напередодні (19 листопада) КПЗУ І. Туряницю, його заст. — П. Лінтура і П. Сову. Осн. завдання — реалізація рішення 1-го з’їзду нар. комітетів про «возз’єднання» Закарп. України з УРСР у складі СРСР під керівництвом (контролем) КПЗУ через видання декретів і постанов т. зв. перехід. періоду, спрямов. на радянізацію краю. У декреті № 2 вказано, що уряд. органом Н. р. З. У. є «Вісник Народної ради Закарпатської України» та г. «Закарпатська Україна». Одним із перших декретів Н. р. З. У. від 18 грудня 1944 створ. Спец. суд та слідчу комісію для розгляду справ тих, хто співпрацював зі старим режимом, та ін. ворогів рад. влади. Також організовано прокуратуру, органи безпеки й нар. міліції, нар. дружини та ін. місц. органи, що стали допоміж. ланкою рад. репресив. системи. Згідно з декретом від 9 січня 1945 вся повнота влади у Закарп. Україні належала народові та здійснювалася через обрані ним представн. органи — нар. комітети на місцях і Нар. раду в центрі. Останній надано право кон­тролювати діяльність місц. органів держ. влади і за необхідності призначати їхні перевибори. До компетенції Н. р. З. У. як єдиного законодав. і вищого виконав. органу влади Закарп. України належало керівництво всім екон., політ. і культур. життям краю, для чого сформовано виконавчо-розпоряд. орган — уряд Закарп. України у складі президії та її уповноважених і відповідні упр., відділи, бюро, зокрема 1944–45 вона декретувала націоналізацію землі, ф-к, заводів, шахт, банків, транс­порту, засобів зв’язку й оголосила їх нар. власністю (вже до кін. 1945 у Закарпатті націоналізовано 276 пром. підприємств). Процес колективізації с. господарства, що тривав до серед. 1950, завершився створенням 546-ти колгоспів, яким належало майже 97 % усіх госп-в та орних земель. Також здійснено перетворення соціаліст. характеру і в галузі нар. освіти, культури, охорони здоров’я тощо. Так, у січні 1945 Н. р. З. У. ухвалила декрет «Про вільну зміну релігії», що фактично започаткував переслідування УГКЦ, до якої належало понад 60 % вірян краю (реєстрацію її общин спочатку обмежено, а згодом повністю припинено, у лютому 1949 унійну віру оголошено поза законом). Ін. декретом Церкву відокремлено від держави, а школу — від Церкви. Уже 1945 у Закарпатті діяло 500 початк. і 30 серед. шкіл, 6 г-зій, у жовтні того ж року відкрито Ужгород. університет із 4-ма ф-тами (навч. повсюди вели українською мовою, але вивчення російської мови було обов’язковим). Адм. шляхом вирішено й складне питання щодо нац. приналежності корін. насел.: спец. указом заборонено офіційно вживати істор. самоназву «русини», у виданих у зв’язку з переписом насел. 1946 закарпатцям паспортах у графі «національність» з’явився запис «українець». Здійснені 1944–45 Н. р. З. У. за актив. підтримки парт. органів і воєн. адміністрації СРСР перетворення сприяли радянізації краю та завершилися його повним інтегруванням у тоталітарно-комуніст. структуру та сталін. систему СРСР. Після ратифікації рад.-чехословац. договору 1945 про «возз’єднання Закарпатської України з радянською Україною в складі СРСР» і створення 22 січня 1946 Закарпатської області Н. р. З. У., що виконала свої завдання, припинила існування.

Рекомендована література

  1. Евсеев И. Ф. Народные комитеты Закарпатской Украины — органы государственной власти (1944–1945 гг.). Москва, 1954;
  2. Маркусь В. Приєднання Закарпатської України до Радянської України (1944–1945). К., 1992;
  3. Макара М. П. Закарпатська Україна: шлях до возз’єднання, досвід розвитку (жовтень 1944 — січень 1946 рр.). Уж., 1995;
  4. Закарпатська Україна. Осінь 1944 року: Мат. наук. конф., присвяч. 50-річчю визволення Закарпаття та 50-річчю першого з’їзду Нар. комітетів Закарп. України. Уж., 1995;
  5. Віднянський С. В., Вовканич І. І. До питання про характер приєднання Закарпаття до СРСР та радянізацію краю (1944–1949 рр.) // Тоталітарна держава і політ. репресії в Україні у 20–80-ті роки: Мат. міжнар. наук. конф. (15–16 верес. 1994). К., 1998;
  6. Закарпаття в етнополітичному вимірі. К., 2008;
  7. Капітан Л. І. Етнокультурний розвиток Закарпаття у контексті радянізації краю, 1944–1964 рр. К., 2013;
  8. Міщанин В. Радянізація Закарпаття 1944–1950 рр. Уж., 2018.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2020
Том ЕСУ:
22
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
71224
Вплив статті на популяризацію знань:
40
Бібліографічний опис:

Народна рада Закарпатської України / С. В. Віднянський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-71224.

Narodna rada Zakarpatskoi Ukrainy / S. V. Vidnianskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2020. – Available at: https://esu.com.ua/article-71224.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору