Наровчатов Сергій Сергійович
Визначення і загальна характеристика
НАРОВЧА́ТОВ Сергій Сергійович (Наровчатов Сергей Сергеевич; 03. 10. 1919, м. Хвалинськ, нині Саратов. обл., РФ — 22. 07. 1981, смт Коктебель, нині Феодосій. міськради, АР Крим, похов. у Москві) — російський поет, публіцист, літературознавець. Член та секр. (від 1971) СП СРСР. Кандидат філологічних наук (1972). Герой Соц. Праці (1979). Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Закін. 1941 Інститут філософії, літ-ри, історії та Літ. інститут у Москві. 1974–81 — гол. ред. ж. «Новый мир», в якому друкували твори та відгуки на твори укр. письменників. Домінантною у творчості Н. є тема війни: поет. зб. «Костер» (1948), «Солдаты свободы» (1952), «Горькая любовь» (1957), «Четверть века» (1965), «Через войну» (1968), «Знамя над высотой» (1974), «Боевая молодость» (1975), лірико-філос. поема «Фронтовая радуга» (1979). Н. належать літературозн. дослідж. «Лирика Лермонтова» (1964), «Необычное литературоведение» (1970), в якому значну увагу приділено літературі Київ. Русі, розвиткові друкарства на укр. землях, «Живая река» (1974); зб. статей про поезію «Атлантида рядом с тобой: (Критика. Полемика. Размышления)» (1972), спогади про поетів-побратимів «Мы входим в жизнь: Книга молодости» (1978), статті про стан сучас. поезії (зокрема про творчість М. Бажана, П. Воронька, І. Неходи). Перекладав вірші укр. поетів. Про Н. писали П. Воронько (нарис «Названий мій брат», 1978), М. Сингаївський (поезія «Пам’яті Сергія Наровчатова»). Окремі вірші Н. українською мовою перекладали С. Зінчук, Б. Щавурський.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Собрание починений. Т. 1–3. Москва, 1977–78; Стихотворения и поэмы. Ленинград, 1985; Избранные произведения. Т. 1–2. Москва, 1988; укр. перекл. — У ті роки // Сузір’я. К., 1975. Вип. 9.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
