Наркоманія
Визначення і загальна характеристика
НАРКОМА́НІЯ (від грец. νάρκη — заніміння, заціпеніння і μανία — пристрасть, захоплення) — хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами (наркотиками), що віднесені до таких конвенціями ООН чи спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я. Н. характеризується псих. або фіз. залежністю від наркотиків, тому її розглядають як комплексне біопсихосоц. захворювання. Як хвороба вона полягає в тому, що внаслідок системат. вживання наркот. засобів виникає стійке отруєння організму, яке призводить до змін в обмін. процесах. З’являється залежність людини від вживання наркотиків, що призводить до виснаження організму, розладу фізіол. і псих. функцій. Серед характер. ознак Н. — потяг до наркотиків, хворобливе, нездоланне бажання продовжувати їх вживати, тенденція до збільшення дози. Наслідком утримання від вживання наркотиків є тяжкий фіз. і псих. стан — т. зв. абстиненція, наркот. голод.
ВООЗ характеризує псих. залежність як стан, коли наркот. засіб спричиняє почуття задоволеності й псих. настрою, що вимагає період. чи постій. вживання цього засобу з метою уникнення дискомфорту. Фіз. залежність — стан адаптації, що полягає в інтенсив. фіз. розладах, коли вживання наркотику припинено. Цим розладам, тобто синдромам абстиненції, притаманні специфічні симптоми та ознаки, псих. та фіз. властивості, характерні для дії кожного виду наркотиків. Залежно від наркотику, розрізняють героїноманію, морфінізм, кокаїноманію, гашишоманію тощо. Полінаркоманія — різновид Н., коли хворий одночасно або почергово споживає два (чи більше) наркот. засоби. Вживання наркотиків призводить до наркот. сп’яніння, проте Н. сама по собі ще не має характеру псих. захворювання, однак, зазвичай, не виключає осудності. В укр. законодавстві Н. зараховують до соціально небезпеч. захворювань (стаття 53 Основ законодавства України про охорону здоров’я 1992). Сусп. небезпека Н. полягає насамперед у тому, що вживання наркотиків не лише руйнує здоров’я конкрет. особи, а й загрожує здоров’ю насел. загалом. Після тривалих систем. дослідж. генетики довели, що Н. може успадковуватися, що системат. вживання наркотиків призводить до ураження мозку, подіб. до того, як це відбувається під час старіння. Потрапляння вірусу СНІДу в середовище ін’єкц. наркоманів значно погіршило епідеміол. ситуацію з цією хворобою. Між Н. і злочинністю існує взаємозв’язок, спричинений протиправністю та караністю діянь, пов’язаних із наркот. засобами; вчиненням наркоманами злочинів для заволодіння наркотиками чи засобами для їхнього придбання; наявністю злочинів, вчинених під безпосеред. впливом наркотиків на психіку та волю споживачів (у стані наркот. сп’яніння, абстиненції); віктимністю поведінки наркоманів (вони часто стають жертвами злочинів). У наркомана коло друзів і знайомих зазвичай обмежене особами, які вживають наркотики, зменшена сусп. активність, триває деградація особистості, що призводить до антигромад., зокрема злочин., поведінки. До заходів протидії зловживанню наркот. засобами належить примус. лікування наркоманів в адм. чи кримінал.-правовому порядку (стаття 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», 1995; стаття 96 Кримінал. кодексу України). Н. необхідно відрізняти від алкоголізму, токсикоманії, незакон. обігу наркот. засобів, психотроп. речовин і прекурсорів. Укр. адм. законодавство розмежовує Н. і незаконне вживання наркот. засобів або психотроп. речовин (тобто без призначення лікаря); Н. і зловживання наркот. засобами або психотроп. речовинами (умисне системат. незаконне вживання цих засобів і речовин). Хворий на Н. (наркоман) — особа, якій у відповід. порядку мед. закладом встановлено діагноз «Н.». Питаннями Н. опікується низка міжнар. організацій: Комісія ООН з наркотич. засобів координує різні аспекти діяльності у цій сфері; ВООЗ зосереджує зусилля на епідеміол., біол. і мед. дослідж. і лікуванні наркоманів; Продовол. і с.-г. організація розробляє програми боротьби з культивуванням наркотиковміс. рослин і заміни їх ін. видами товар. культур (див. Безнаркотичні коноплі); Міжнар. організація праці сприяє розробленню методів профес.-тех. та реабілітац. підготовки за місцем роботи колиш. наркоманів.
Завантажити статтю
