Наріжний Олександр Петрович

НАРІ́ЖНИЙ Олександр Петрович (псевд. — Максим Сливка; 1894, с. Сокілка, нині Прав­обережна Сокілка Кобеляц. р-ну Полтав. обл. — 06. 01. 1965, м. Цюрих, Швейцарія) — публіцист, громадський та ко­оперативний діяч. Брат С. Наріжного. 1917 був за­ступник голови Всеукр. Ради військ. депутатів, чл. УЦР. 1921 емігрував до Чехо-Словач­чини. Восени 1922 до нього з родиною ви­їхав з України на по­стійне мешка­н­ня брат Симон. На­прикінці 1920-х рр. Н. пере­їхав у с. Зарічово (нині Пере­чин. р-ну Закарп. обл.), був одним з організаторів молоч. кооперації спочатку як ін­структор від Кра­йового кооп. союзу, згодом — під­приємець-власник молочарень (у селах Кальник, Бобове заснував кооп., а Зарічово, Дубриничі, Дубровка — власні молочарні), що мали важливе значе­н­ня в роз­витку економіки Закарпа­т­тя. Із с. Зарічово посилав матеріали про Карпат. Україну до Музею визв. боротьби в Празі. 1930–31 в Ужгороді Н. редагував позапарт. г. «Свобода»; був спів­роб. друк. органу карпат. молоді ж. «Пробоєм»; писав політ. гуморески й сатиру. Фінансово допомагав братові у вид. книги «Українська еміґрація». Після встановле­н­ня угор. влади ви­їхав із Закарпа­т­тя. До кін. 2-ї світової вій­ни працював у держ. заповід­нику Шумава (нині Пів­ден­ночес. край, Чехія). Від­тоді пере­бував у таборах для пере­міщ. осіб у Німеч­чині. 1950 допоміг братові Симону емігрувати до Австралії. 1951 Н. пере­їхав до Швейцарії (м. Везен, Цюрих).

Завантажити статтю