Наріжна Ірина Лаврівна

НАРІ́ЖНА Ірина Лаврівна (07. 03. 1902, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. — 07. 11. 1978, м. Сідней, Австралія) — письменниця. Дружина С. Наріжного, мати Н. Наріжної-Жуківської. Навч. 1910–19 у Кобеляц. гімназії, потім — у Полтав. ІНО. 1922 емігрувала до Чехо-Словаччини, де закін. філос. факультет Праз. університету (1926). Належала до праз. поет. школи. Крім поезій, писала ліричні поеми, фантаст. оповідання у віршах і дит. твори, зокрема «Чи й до тебе, мій миленький, місяць в хату заглядав?» (1934), «І цареві треба вміти на хліб заробляти» (1941), «Як зла цариця предоброю стала», «Казка про князенків і крилатого коня» (обидва — 1942). Друкувалася в часописах «Світ дитини», «Дзвіночок», «Веселка», «Пробоєм». Окремими вид. вийшли зб. віршів «Настрої» (Прага, 1936), в якій переважали мотиви ностальгії, самотності, замилування природою, та кн. для дітей «Як Панас на узліссі кізку пас» (Гайденав, 1946). Від 1951 — в Австралії, публікувалася в діаспор. періодиці (альманах «Новий обрій», ж. «Нові дні» тощо), допомагала чоловікові у наук. і громад. праці.

Літ.: Неврлий М. Празька поетична школа // Сучасність. 1991. № 7–8; Мушинка М. Музей визвольної боротьби України в Празі та доля його фондів. Мельбурн, 1996; К., 2005; Маланюк Є. Ірина Наріжна: Настрої // Вісниківство: Літ. традиція та ідеї: Наук. зб. Дрогобич, 2012. Вип. 2.

П. П. Ротач, М. І. Мушинка

Рекомендована література

Неврлий М. Празька поетична школа // Сучасність. 1991. № 7–8;
Мушинка М. Музей визвольної боротьби України в Празі та доля його фондів. Мельбурн, 1996;
К., 2005;
Маланюк Є. Ірина Наріжна: Настрої // Вісниківство: Літ. традиція та ідеї: Наук. зб. Дрогобич, 2012. Вип. 2.