НАРІ́ЖНА Ірина Лаврівна (07. 03. 1902, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. — 07. 11. 1978, м. Сідней, Австралія) — письмен­ниця. Дружина С. На­ріжного, мати Н. Наріжної-Жуківської. Навч. 1910–19 у Кобеляц. гімназії, потім — у Полтав. ІНО. 1922 емігрувала до Чехо-Словач­чини, де закін. філос. факультет Праз. університету (1926). Належала до праз. поет. школи. Крім поезій, писала ліричні поеми, фантаст. оповіда­н­ня у віршах і дит. твори, зокрема «Чи й до тебе, мій миленький, місяць в хату за­глядав?» (1934), «І цареві треба вміти на хліб заробляти» (1941), «Як зла цариця предоброю стала», «Казка про князенків і крилатого коня» (обидва — 1942). Друкувалася в часописах «Світ дитини», «Дзвіночок», «Веселка», «Пробоєм». Окремими вид. ви­йшли зб. віршів «На­строї» (Прага, 1936), в якій пере­важали мотиви но­стальгії, самотності, замилува­н­ня природою, та кн. для дітей «Як Панас на узліс­сі кізку пас» (Гайденав, 1946). Від 1951 — в Австралії, публікувалася в діаспор. періодиці (альманах «Новий обрій», ж. «Нові дні» тощо), допомагала чоловікові у наук. і громад. праці.