Наочна агітація

НАО́ЧНА АГІТА́ЦІЯ – форма комунікації, спрямована на поширення та популяризацію в суспільстві світоглядних, політичних, соціальних, духовних, культурних, громадянських позицій як широких верств населення, так і окремих цільових груп. Н. а. створює актив. образно-емоц. простір, де зміст агітац. ідеї шляхом візуал. подання інформації стимулює залучення механізмів уяви, встановлює асоціат. зв’язки між зоровими образами і характером запропонов. понять. Гол. критеріями Н. а. є наявність актив. змісту, легкість для сприйняття і розуміння його гол. тези та емоц. образно-візуал. втілення ідеї в поєднанні з текст. інформацією. Успіш. контакт глядача з об’єктами Н. а. потребує вмілого й свідомого використання певних різногалуз. знань і практик, що враховують нові змістові та пластичні тенденції худож. узагальнення ідей, явищ, подій, проблем. Професійно сформов. об’ємно-простор. середовище, оригінал. застосування композиц. закономірностей проектування цілого і деталей, обґрунтов. сприйняття об’єктів Н. а. за конкрет. агітац. проблематикою, залежно від місця їхнього розташування (функціонал. характер локації, транспортні, пішохідні потоки, їхня інтенсивність, візуал. акцентність тощо), суттєво впливатимуть на очікув. ефект. Особливого значення надають шрифту, який використовують у всіх засобах Н. а., щоб точніше передати пафос, патетику, романтику, лірику, гумор, сатиру тощо. Зазвичай, зміст і форма зображення й тексту Н. а. мають політ., вихов. чи реклам. характер. Найактивніше Н. а. застосовують у торг. і політ. рекламі. У країнах із тоталітар. режимом Н. а. використовували як потужну пропагандист. зброю влас. ідеології. Див. також Агітплакат, Агітпорцеляна, Агіттеатр, Агітфільм.

В. К. Шостя

завантажити статтю