Нарбут Георгій Іванович

Визначення і загальна характеристика

НА́РБУТ Георгій (Юрій, Єгор) Іванович (25. 02(09. 03). 1886, х. Нарбутівка Глухів. пов. Черніг. губ., нині село Глухів. р-ну Сум. обл. — 23. 05. 1920, Київ) — графік і педагог. Брат В. Нарбута, батько Д. Нарбута і М. Березовської. Золота медаль Міжнар. виставки друку і графіки (м. Ляйпциґ, Німеччина, 1914). Закін. Глухів. гімназію (1906), навч. на філол. факультеті С.-Пе­тербур. університету (1906), приватно — у майстерні І. Білібіна (С.-Пе­тербург, від 1906) та М. Добужинського, відвідував художню школу Є. Званцевої, школу Л. Бакста й К. Сомова (1908–10), навч. у студії Ш. Голлоші в Мюнхені (Німеччина, 1912). Від 1906 працював у С.-Пе­тер­бурзі, щороку приїжджав до Києва. Під час навч. переписав і оформив «Повчання Володимира Мономаха», «Євангеліє від Матвія». 1904 створив іл. до казки «Руслан і Людмила» О. Пушкіна. Малюнки Н. експонували на повіт. с.-г. виставці у Глухові. Автор іл. до нар. казок. 1909 — у Мюнхені, працював у студії Ш. Голлоші. 1910 повернувся у Нарбутівку. Від 1911 співпрацював із с.-петербур. часописом «Апол­лонъ», був учасником виставок групи «Міръ искусства». У С.-Пе­тербурзі ілюстрував казки Г.-К. Андерсена, виконав силуети до кн. «1812 годъ въ басняхъ Крыло­ва» (1912), «Спасенная Россія по бас­нямъ Крылова» (1913); здійснив монум.-декор. оформлення укр. відділу виставки «М. Ломоносов та Єлизаветинська епоха» (1912), працював у ред. ж. «Гер­бовѣдъ». Від 1915 — на військ. службі в Царському Селі (нині м. Пушкін Ленінгр. обл.). Від 1917 — співзасн. і проф., від 1919 — ректор Укр. АМ (Київ). Нач. відділу образотвор. мистецтв Наркомосу УСРР (1918–20). Голова комісії з організації 2-го Держ. музею образотвор. мистецтва у Києві. Один із основоположників укр. книжк. мистецтва. Оформив кн. «Три басни Крылова» (Москва, 1913), «Малороссійскій гербовникъ» (С.-Пе­тербургъ, 1914) та «Гербы гетмановъ Малороссіи» (1915) В. Лукомського і В. Модзалевського, «Старинная архитектура Галиціи» (1915) та «Старинныя усадьбы Харьковськой губерніи» (1917; усі — Петроград) Г. Лукомського, «Оксана: Перше кохання Шевченка» П. Зайцева (1918), «Енеїда» І. Котляревського (1919; обидві — Київ); ж. «Мистецтво», «Солнце труда», «Народное хозяйство Украины», альманах «Зори» (усі — 1919–20). На традиціях укр. бароко 1917–19 створив абетку — нарбутів. шрифт. 1917–20 підготував два варіанти герба Києва, пошт. марок, удосконалив Малий герб України, розробив десятки варіантів купюр укр. грошей, пошт. марок УНР, кілька проектів військ. одягу та ритуал. вбрання, силуетні портрети. Робив замальовки Шевченків. місць в Україні; підготував обкладинку та ілюстрував ж. «Наше минуле», де друкували твори поета. Роботи Н. експонували на міжнар. виставках у Римі, Брюсселі, Празі, Берліні, С.-Пе­тербурзі. Персон. виставки — у Києві (1923, 1926, посмертні). Деякі роботи зберігаються у музеях Києва, Харкова, Сум, Москви, С.-Пе­тербур­га, країн Зх. Європи. Серед учнів — П. Ковжун, Р. Лісовський, Л. Лозовський.

Завантажити статтю