Бондаренко Юрій Іванович
БОНДАРЕ́НКО Юрій Іванович (21. 04. 1942, м. Курган, РФ) — графік і педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Закін. Київський художній інститут (1966; викл. В. Касіян, Т. Лящук). Від 1970 працює в ньому (нині Нац. академія образотвор. мистецтва й архітектури): від 1994 — проф., завідувач кафедри рисунка. Від 1966 бере участь у худож. виставках. Персон. — у Дюссельдорфі (1993), Кьольні (1995; обидва — Німеччина). Працює в жанрах станк. графіки і плаката. Його творам притаманна поетико-романт. образність, експресивність форми, насичена асоціативність і метафоричність зображал. мови, поєднання укр. сюжет, мотивів і гуманіст. пафосу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Запорозька Січ» (1968), «Хліб» (1969), «їхав козак за Дунай» (1970), «Лісовичок» (1971), «Зачароване коло» (1990), «Спогади», «Гучна тиша» (обидва — 1993), «Портрет гетьмана» (1994), «Спогади про Венецію», «Ті, які біжать» (обидва — 1996); іл. до книги Л. Горлача «Ніч у Вишгороді» (К., 1982).
Рекомендована література
- Юрій Бондаренко. Живопис, графіка, рисунок: Каталог. К., 1993.