Надтисянський геоботанічний округ

НАДТИСЯ́НСЬКИЙ ГЕОБОТАНІ́ЧНИЙ О́КРУГ  — частина Східно-Карпатської гірської геоботанічної підпровінції у межах Закарпатської області. Рельєф рівнинний; трапляються невисокі гори вулкан. походження типу лаколітів і стратовулканів. Осн. площу округу формує верхня заплава р. Тиса й Латориця, що подекуди досягає кількох десятків км завширшки. У рослин. покриві в минулому переважали грабово-звичайнодубові ліси з домішкою ясенів звичайного та вузьколистого, в’яза шорсткого, рідше липи пухнастої, ясена білоцвітого, а на пагорбах — типчакові та злаково-різнотравні степ. формації з панонсько-понтич. та субсеред­земномор. видами. Подекуди у заплавах річок трапляються чор­но­вільхові й біловербові угруповання. Природна рослинність округу суттєво змінена людиною. Лісистість становить 10–15 %. Первинні ліси здебільшого замінені похідними грабовими й дубово-грабовими угрупованнями. Переважають с.-г. угіддя, виноградники, сади. У складі округу виділяють Чопів.-Берегів. геоботан. р-н звичайнодубових лісів. Характер. особливістю округу є наявність на пд. схилах вулкан. пагорбів унікал. для України ксеротерм. дібров середземномор. типу з домінуванням дубів скельного та Далешампа й термофіл. трав’яним покривом. У межах округу — заповідні масиви Карпатського біосферного заповідника — Чорна гора, Юлівська гора, а також Великодобронський заказник та ін. об’єкти природно-заповід. фонду.

Рекомендована література

1. Геоботанічне районування Української РСР. К.,1977;
   Google Scholar Internet
2. Стойко С. М. Дубові ліси Українських Карпат: екологічні особливості, відтворення, охорона. Л., 2009.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю