Назавизів

НАЗАВИ́ЗІВ  — село Надвірнянського району Івано-Франківської області. Назавизів. сільс. раді підпорядк. с. Мирне. Н. знаходиться на правому березі р. Бистриця-Надвірнянська (витік Бистриці, бас. Дністра), за 30 км від обл. центру та 3 км від залізнич. ст. Лісна Тарновиця; прилягає до пн. околиць Надвірної. Площа 17,19 км². За переписом насел. 2001, проживали 1906 осіб; станом на 2019 — 2043 особи; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях Івано-Франківськ–Рахів (Закарп. обл.). Н. уперше згадується у писем. джерелах 1479. За легендою, назва походить від засновника села Ф. Назавизівського. Спочатку село розташовувалось на лівому березі Бистриці-Надвірнянської, в передгір’ї Укр. Карпат. 1750 після великої повені значна частина мешканців переселилася на правий берег. Поступово на старому місці виникло с. Заріччя (після встановлення рад. влади перейменоване на Мирне). Жит. брали участь у повстанні на чолі з Мухою 1490–92 і Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Тут діяли опришків. загони О. Довбуша. Після 1-го поділу Польщі 1772 Н. відійшов до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). У міжвоєнні роки діяли осередки укр. т-в, зокрема «Просвіти», Союзу українок, «Січі», «Лугу». 1919–39 — знову у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Багато мешканців зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. У лавах УПА перебувало 62 особи, з них 33 загинули, зокрема й курінний Чорний (Д. Рудак; 2017 відкрито пам’ят. знак). Нині працює низка малих підприємств з оброблення деревини. Розвідано родовище піщано-гравій. матеріалів. У Н. — заг.-осв. школа; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Пам’ятка архітектури нац. значення — дерев’яна церква Іоанна Хрестителя (1820, належить громаді УГКЦ). Храм. будівля тризрубна в плані. З Зх. до бабинця прибудовано вужчий присінок, зі Сх. до вівтаря — прямокут. форми захристію, що схована під широким піддашшям. Під опасанням — стіни з фарбов. зрубів, а над ним — метал. покриття. На гребенях дахів і бабинця та на ліхтарі над верхом нави — маківки. 2007 за 130 м на Сх. від дерев’яного освячено новий однойм. цегл. храм. У селі насипано символічну могилу УСС. Серед видат. уродженців — історик М. Кугутяк; скульптори В. Гурмак (засл. діяч мистецтв України) і С. Загайкевич.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю