Назавизів

Визначення і загальна характеристика

НАЗАВИ́ЗІВ — село На­двірнянського ра­йону Івано-Франківської області. Назавизів. сільс. раді під­порядк. с. Мирне. Н. знаходиться на правому березі р. Бистриця-На­двірнянська (витік Бистриці, бас. Дністра), за 30 км від обл. центру та 3 км від залізнич. ст. Лісна Тарновиця; прилягає до пн. околиць На­двірної. Площа 17,19 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 1906 осіб; станом на 2019 — 2043 особи; пере­важно українці. Проходить автомобіл. шлях Івано-Франківськ–Рахів (Закарп. обл.). Н. уперше згадується у писем. джерелах 1479. За легендою, назва походить від засновника села Ф. Назавизівського. Спочатку село роз­ташовувалось на лівому березі Бистриці-На­двірнянської, в перед­гірʼї Укр. Карпат. 1750 після великої повені значна частина мешканців пере­селилася на правий берег. По­ступово на старому місці виникло с. Заріч­чя (після встановле­н­ня рад. влади пере­йменоване на Мирне). Жит. брали участь у пов­стан­ні на чолі з Мухою 1490–92 і Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Тут діяли опришків. загони О. Довбуша. Після 1-го поділу Польщі 1772 Н. ві­ді­йшов до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). У між­воєн­ні роки діяли осередки укр. т-в, зокрема «Просвіти», Союзу українок, «Січі», «Лугу». 1919–39 — знову у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Багато мешканців за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. У лавах УПА пере­бувало 62 особи, з них 33 загинули, зокрема й курін­ний Чорний (Д. Рудак; 2017 від­крито памʼят. знак). Нині працює низка малих під­приємств з обробле­н­ня деревини. Роз­ві­дано родовище піщано-гравій. матеріалів. У Н. — заг.-осв. школа; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Памʼятка архітектури нац. значе­н­ня — деревʼяна церква Іоан­на Хрестителя (1820, належить громаді УГКЦ). Храм. будівля тризрубна в плані. З Зх. до бабинця прибудовано вужчий присінок, зі Сх. до вівтаря — прямокут. форми захристію, що схована під широким під­даш­шям. Під опаса­н­ням — стіни з фарбов. зрубів, а над ним — метал. покри­т­тя. На гребенях дахів і бабинця та на ліхтарі над верхом нави — маківки. 2007 за 130 м на Сх. від деревʼяного освячено новий однойм. цегл. храм. У селі насипано символічну могилу УСС. Серед видат. уродженців — історик М. Кугутяк; скульптори В. Гурмак (засл. діяч мистецтв України) і С. Загайкевич.

Літ.: На­двірнянщина: Істор.-геогр. нарис. На­двірна, 1999.

В. А. Мацелик, О. М. Колінковська

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю