Івано-Франківська область

Визначення і загальна характеристика

ІВА́НО-ФРАНКІ́ВСЬКА О́БЛАСТЬ (до 1962 — Станіславська) — область у пів­ден­но-західній частині України, у межах Пере­дкарпа­т­тя та Українських Карпат. Утвор. у складі УРСР 4 грудня 1939. Кількість р-нів неодноразово змінювалася: 1946 — 36, 1960 — 26, 1963 — 6, 1966 — 12, від 1969 — 14. Від липня 1941 до 4 жовтня 1944 — під нім.-фашист. окупацією; входила до складу Генеральної губернії. На тер. області діяли партизан. загони С. Ковпака. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу формува­н­ня ОУН–УПА. Тер. І.-Ф. о. була заселена ще у період пізнього палеоліту. Від серед. 2 тис. до н. е. тут жили племена комарів. культури. У 10–11 ст. — у складі Київ. Русі. У серед. 12 ст. на цих землях виникло Галиц. князівство (1199 Роман Мстиславич при­єд­нав його до Волин. князівства). Від 1340-х рр. — у межах кордонів Польщі. Жит. брали участь у пов­стан­ні Мухи 1490–92, Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, Покут. пов­стан­ні 1648, опришків. русі. Після 1-го поділу Польщі 1772 — під владою Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина), після роз­паду Австро-Угор. імперії 1918 — у складі ЗУНР. 1919–39 — у межах кордонів Польщі, від 1939 — УРСР. Площа 13,9 тис. км² (2,3 % від тер. України). Насел. 1406,1 тис. осіб (2001, складає 99,5 % до 1989): українців — 97,5 %, росіян — 1,8 %, поляків — 0,1 %, білорусів — 0,1 %, молдаван — 0,04 %, євреїв — 0,03 %, вірмен — 0,02 %. Загалом на тер. області проживають пред­ставники понад 90 національностей і народностей. Область належить до густонаселених регіонів країни. Щільність насел. на 1 км² складає 101 особу. Більшість проживає в сільс. місцевості (58 %). Тер. Івано-Франківщини за­ймає значну частину ареалів двох істор. і етнокультур. регіонів — Бойківщини та Гуцульщини, а також Опілля та Покуття. Адм. центр — Івано-Франківськ. У складі І.-Ф. о. — 5 міст обл. (Івано-Франківськ; Болехів, 10 590 осіб; Калуш, 67 887; Коломия, 61 448; Яремче, 7543) та 10 рай. (Бурштин, 15 182; Галич, 6406; Городенка, 9508; Долина, 20 696; Косів, 8278; Надвірна, 20 620; Рогатин, 8461; Снятин, 10 210; Тисмениця, 9720; Тлумач, 8632) значе­н­ня, 14 р-нів (найбільші — Коломийський, 105 940 і Надвірнянський, 113 508; найменший — Верховинський, 30 079), 24 смт (з насел. понад 7 тис. — Богородчани, 7464; Делятин, 8283; Ланчин, 8027; Перегінське, 12 272), 765 сільс. насел. пунктів (476 сільс. рад). Статус істор. насел. місць мають Івано-Франківськ, Болехів, Бурштин, Галич (разом із селами Крилос і Шевченкове), Городенка, Долина, Калуш, Коломия, Косів, На­двірна, Рогатин, Снятин, Тисмениця, Тлумач, смт Більшівці, Богородчани, Букачівці, Войнилів, Ворохта, Гвіздець, Делятин, Заболотів, Кути, Обертин, Отинія, Рожнятів і Солотвин. Віруючі пере­важно греко-католики. 97,8 % (на 29 % більше, ніж за даними пере­пису 1989) жит. вважають рідною укр., 1,8 % (на 3 % менше) — російської мови. Внаслідок ре­пресій 1950–51 ліквід. насел. пункти Бабче (за пере­писом 1931 мешкало 1888 осіб, було 465 будинків), Забереж­жя (від­повід­но 818 і 150) Богородчан. р-ну, Барвінків (340 і 75), Хороцеве (400 і 100) Верховин. р-ну, Болохів (821 і 160), Довге-Калуське (893 і 184), Кадобна (1511 і 299), Яворівка (550 і 105) Калус. р-ну, Глинки (971 і 207), Луг (1070 і 264) На­двірнян. р-ну, Гутисько (667 і 103), Май­дан (299 і 52), Посіч (1000 і 230), Рибне (675 і 132) Тисмениц. р-ну, Драгасинів (893 і 164), Тучапи (1050 і 245) Снятин. р-ну, Дубшари (309 і 107), Лецівка (830 і 163), Під­сухи (238 і 70), Погорілець (420 і 90), Рошняте (578 і 126), Слобода-Рівнянська (432 і 93), Спас (2119 і 383) Рожнятів. р-ну, Прокурава (1198 і 254), Снідавка (700 і 125) Косів. р-ну, Селище Галиц. р-ну (489 і 97), Сенечів Долин. р-ну (1209 і 233), Танява Болехів. міськради (534 і 94).

На Пн. Зх. І.-Ф. о. межує з Львів., на Пн. Сх. — з Терноп., на Пд. Сх. — з Чернів., на Пд. Зх. — з Закарп. обл., на Пд. проходить держ. кордон з Румунією (50 км). Протяжність з Пн. на Пд. 185 км, з Зх. на Сх. — 150 км. Крайні точки: Пн. — 49° 33′ пн. ш. та 24° 25′ сх. д. (с. Виспа Рогатин. р-ну); Пд. — 47° 43′ пн. ш. та 24° 55′ сх. д. (с. Голошина Верховин. р-ну); Зх. — 23° 34′ сх. д. та 48° 46′ пн. ш. (с. Сенечів Долин. р-ну); Сх. — 25° 39′ сх. д. та 48° 41′ пн. ш. (с. Городниця Городенків. р-ну). У гео­структур. від­ношен­ні тер. області лежить у межах Карпатської складчастої системи, елементами якої є Карпат. покривно-складчаста споруда та Пере­дкарпат. прогин, і пд.-зх. частини Східно-Європейської платформи (Волино-Поділ. монокліналь). Карпат. покривно-складчасту споруду складають інтенсивно-дис­лок. флішові товщі крейд. і палеоген. віків, Пере­дкарпат. прогин — неоген. уламк. породи — моласи, які залягають на мезозой. чохлі та гетероген. фундаменті платформи (Самбір. покрив, Більче-Волиц. зона) або на фліш. товщі Карпат. складчастої споруди (Борислав.-Покут. покрив). У Волино-Поділ. монокліналі кри­сталіч. фундамент пере­кривають дис­лок. вендські — палеозойські та моноклінал. крейдові — неоген. верстви. Поширені алювіал. піщано-гальк. породи річк. терас, уламк. і глинистий елювій на виположених схилах у горах і перед­гірʼях, лесовий покрив на вододілах лівих приток Дністра та межиріч­чя Пруту і Дністра, морен­ні комплекси, схилові утворе­н­ня у горах. За характером рельєфу тер. області поділяють на гірську, перед­гірську та рівнин­ну. На Пн. — Подільська височина (вис. до 430 м), уздовж прав­обереж­жя Дністра — Пере­дкарпат. низькогірʼя (Покут. низькогірʼя, Войнилів. височина, Прилуквин. височина, Бистриц. улоговина, Калус. улоговина, Рожнятів. улоговина, Май­дан. низькогірʼя, Слобода-Рунгур. низькогірʼя). Майже половину тер. області за­ймають Карпати Українські: гірські масиви та пасма пд.-сх. про­стяга­н­ня — Ґорґани (г. Сивуля, 1836 м), Покутсько-Буковинські Карпати; на Пд. — Гринявські гори і Чивчинські гори з карами, цирками, морен. валами та Чорногора з найвищою точкою України — г. Говерла (2061 м; на межі з Закарп. обл.). Серед найбільших вершин також — Ребра (2001 м) і Піп-Іван (1936 м). На тер. Івано-Франківщини екс­плуатують поклади нафти, газу (Пере­дкарпатська нафтогазоносна область: Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище, Долинське нафтове родовище, Космацьке газоконденсатне родовище), озокериту, сірки, калій. і камʼяної солі (Пере­дкарпатський соленосний басейн: Калусько-Голинське родовище калійних солей), буд. матеріалів. Є родовища бурого вугі­л­ля, бітуміноз. аргілітів, гіпсу, ангідриту, сланців, фосфоритів. У області сконцентровано 70 % соляних роз­солів, 29,6 % магнієвих сирих солей, 28,9 % ангідриту та гіпсу, 22,5 % калій. добрив. Загалом роз­ві­дано 160 родовищ 24-х корис. копалин. В Укр. Карпатах — понад 800 джерел мінерал. вод усіх типів. Мінерал. води типу «Нафтуся» поширені смугою в пд.-зх. частині області у межах Верховин., Косів., На­двірнян., Богородчан., Долин. р-нів; сульфідні води — у р-нах проявле­н­ня сірки та побл. них у Рогатин., Калус., Тисмениц., Тлумац., Коломий., Городенків., Снятин. р-нах; хлоридно-натрієві й сульфатовмісні роз­соли — смугою з Пн. Зх. на Пд. Сх. на тер. Долин., Калус., Рожнятів., Богородчан. р-нів; без специфіч. компонентів і властивостей — на знач. тер. області в Рогатин., Галиц., Тисмениц., Тлумац., Городенків., Калус., Коломий. р-нах; вуглекислі води — у пд. частині області у межах Верховин. р-ну, в бас. Чорного Черемошу; залізисті води — у пд. і пд.-сх. частинах області у межах Рожнятів., Богородчан., На­двірнян., Верховин. р-нів; мінерал. содові води — у Верховин. р-ні; бромні, йодні, йодо-бромні води повʼязані з роз­соло­проявами, нафт. водами у Косів. і На­двірнян. р-нах. У І.-Ф. о. — понад 8,2 тис. річок, пере­важно гірських довж. до 10 км. Серед найбільших — Дністер (у межах області бл. 200 км) з притоками Свіча, Лімниця, Луква, Бистриця (праві), Свір, Гнила, Липа (ліві) та Прут з притоками Черемош, Рибниця, Пістинька, Лючка (праві), Турка, Чорнява, Белелуя (ліві). Живле­н­ня дощове та снігове. Пере­січна густота річк. сітки 0,2–0,4 км/км² (у бас. Лімниці, Бистриці — 1,1–1,2 км/км², Білого та Чорного Черемошів — 1,1 км/км²). Є не­значна кількість заплавних і карст. походже­н­ня озер. Гірські озера: Лебедине, Несамовите та ін. Збудовано Бурштин., Княгиниц. і Рожнятівське водо­сховища. Клімат помірно континентальний. Формується здебільшого під впливом вологих повітряних мас Атлантич. океану та Серед­зем. моря. У Пере­дкарпат­ті та на Поділ. височині зима мʼяка, літо тепле, пере­січна температура січня — 4–5 °С, липня — + 18–20 °С. У горах спо­стерігається зниже­н­ня температури з висотою, пере­січна температура січня — 6 °С, липня — + 16 °С. Період з т-рою понад + 10 °С у рівнин. частині становить 155–170 днів, у горах — 130 днів, без­мороз. період від­повід­но — 150–155 і 110–130 днів, сума актив. т-р — 2500–2600 та 1600 °С. Річні суми опадів коливаються від 600–800 мм у Пере­дкарпат­ті до 1400 мм у горах. Іноді зливи у дощові літні місяці (44 % опадів) призводять до ката­строфіч. паводків на Дністрі, Пруті та ін. річках. Сніг. покрив на вис. 650–700 м і вище досягає 60 см, у Пере­дкарпат­ті внаслідок від­лиг не­стійкий і малопотужний. У пн. частині області поширені опідзолені чорноземи (15 % пл. І.-Ф. о.), сірі лісові ґрунти (18 %) і типові малогумусні чорноземи (3 %), у Пере­дкарпат­ті — дерново-підзолисті та дернові ґрунти (20 %), на гірських схилах — бурі, буроземно-підзолисті та гірські лучно-буроземні ґрунти (40 %), у долинах річок — лучно-болотні та болотні ґрунти. Третина області вкрита лісами. Івано-Франківщина володіє десятою частиною всіх ліс. ресурсів України. Лісистість на рівнинах і у перед­гірʼї (грабово-дубові, дубові, букові ліси) становить 25 %, у горах (до вис. 800–1000 м — ліси з бука, ялини, ялиці білої; вище, до вис. 1300–1500 м — хвойні ліси з ялини, ялиці, кедрової та гірської сосни; у під­ліску — ліщина, жимолость, бузина, шипшина, ожина, крушина) — 65 %. На найвищих вершинах — полонини: у різнотравʼї — біловус, вівсюнець, тонконіг, щучник. У рівнин. частині області у заплавах річок — тонкомітлицеві, дернистощучникові, лучнокострицеві, різнотравні, на верх. терасах і вододілах — лучнотонконогові, середньотрясучкові, осокові луки. У області зро­стає 120 видів рослин, занесених до Червоної книги України. У фауні — 463 види: ссавців — 66, птахів — 322, плазунів — 11, земноводних — 15, риб — 49. У гірських р-нах серед ссавців водяться олень, козуля, свиня дика, ведмідь, рись, куниця, горностай, борсук, видра, вовк, з птахів — глухар, тетерев, рябчик, слуква, сови, орли, дятли, з плазунів — ящірка живородна, гадюка, вуж звичайний, з риб — форель, харіус; на Придністровʼї з ссавців — лисиця, тхір, видра, заєць сірий, ховрах, хомʼяк, сіра полівка, водяна полівка, їжак, з птахів — качки, кулики, лелека білий і чорний, горлиця кільчаста, воронові, з риб — пі­дуст, лин, щука, марена, сом, окунь, лящ, головень. Основу природно-заповід. фонду області становлять природ. заповід­ник «Ґорґани», Галицький національний природний парк, «Гуцульщина» Національний природний парк, Карпатський національний природний парк, Бредулецький заказник (ліс.), Кливський заказник, Княж­двірський заказник, Скит-Манявський заказник, Тавпиширківський заказник, Яйківський заказник (усі — ботан.), Джурджійський заказник, заказники Грофа, Козакова Долина та Садки (усі — ландшафтні), Турова Дача (гідрол.), Пожератульський заказник (орнітол.), памʼятки природи Висяче, Лисак, Мшана, Ширковець (усі — гідрол.), Верх­нє озерище, Довбуша скелі, Касова гора (усі — комплексні), Старуня (геол.), Високогірний дендрологічний парк, дендрол. парки «Діброва» та «Дружба», памʼятка садово-парк. мистецтва Партизанської слави парк (усі — заг.-держ. значе­н­ня), Дністров. і Поляниц. регіон. ландшафтні парки місц. значе­н­ня. Охороняються 6 ландшафт., 11 ліс., 23 ботан., 4 гідрол., 2 заг.-зоол., 4 орнітол. заказники, 11 комплекс., 138 ботан., 1 зоол., 10 гідрол., 9 геол. памʼяток природи, 7 парків-памʼяток садово-парк. мистецтва, 195 заповід. ур­очищ. Найвищий від­соток заповід­ності у Косів. (55,4 %), Галиц. (20,1 %), Городенків. (19,2 %), Верховин. (17,1 %) та Долин. (10,6 %) р-нах.

Економіка І.-Ф. о. має індустр.-аграр. характер. У заг. обсязі сукуп. продукту пром-сть за­ймає 78 %, с. госп-во — 22 %. Осн. частка пром. потенціалу області сконцентрована в Івано-Фр. та Калус.-Долин. пром. вузлах. Пром. комплекс характеризується роз­витком галузей, що базуються на місц. мінерал. і ліс. ресурсах. Одним із пріоритет. є роз­виток традиційно домінуючої для області легкої промисловості. Обсяги нафтогазовидобутку, електро­енергет. й хім. галузей складають бл. 70 % від заг.-обл. виробництва. І.-Ф. о. виготовляє 100 % пром. лічильників газу, поліетилену, етилену, пропілену, 98 % хімікатів-домішок для полімер. матеріалів, 86 % синтет. барвників, 79,4 % калій. добрив, 59 % азбестоцемент. труб, 43,2 % шиферу в Україні. Пром-сть пред­ставляють понад 200 великих під­приємств: машинобудува­н­ня — у Івано-Франківську, Галичі (мех. завод), Калуші (Калуський завод будівельних машин, комунал. устаткува­н­ня та маш.-буд. заводи, «Техмаш»), Коломиї (Коломийський завод комплектних роз­подільчих при­строїв, Коломийський завод сільськогосподарського машинобудува­н­ня, «Прикарпа­т­тя»), селах Ковалівка Коломий. р-ну («Меткабель»), По­береж­жя (завод прес. агрегатів) і Ямниця («Дена Метал Україна») Тисмениц. р-ну; хім. і нафтохім. промисловості — у Івано-Франківську, Долині («Долинанафтогаз», Долинський газопереробний завод), Калуші («Карпатнафтохім», дослідно-екс­перим. завод Ін­ституту хімії поверх­ні НАНУ, «Карпатсмоли», «Оріпласт», «Орісіл-Калуш», «Полікем», «Синтра»), смт Брошнів-Осада («Поліком») та Вигода («Живиця», «Живиця плюс»), селах Вістова Калус. р-ну («Снєжка») та Ямниця Тисмениц. р-ну («Па­дана Кемікал Компаундс»); легкої промисловості — у Івано-Франківську, Болехові («Елрун», «Світ шкіри», «Шкіряник»), Долині («Довіра», «Едельвейс», «Спец­одяг»), Коломиї («Пантера», «Тенмарк»), Тисмениці («“Тисмениця” Хутрофірма», «Профі Тис», «Тикаферлюкс»); деревооб­роб. промисловості — у Івано-Франківську, На­двірній («Інтерплит На­двірна»), смт Богородчани («Олпол»), Брошнів-Осада («Осмолода»), Верховина (ліс. компанія, «Крона»), Вигода («Інтерʼєр», «Уніплит»), Делятин («Серін»), с. Татарів Яремчен. міськради (лісозавод); виробництва та роз­поділе­н­ня електро­енергії — у Бурштині (Бурштинська теплова електро­станція), Калуші (тепло­електроцентраль). У січні–березні 2010 під­приємствами області вироблено 99 тис. т (складає 94,6 % до від­повід. періоду 2009) сирої нафти, 40,6 млн м³ (87,3 %) попут. нафт. газу, 33,5 млн м³ (97,7 %) природ. газу; 257 т (186,2 %) свіжої та охолодженої яловичини і телятини, 1177 т (117,7 %) свіжої та охолодженої свинини, 874 т (43,9 %) мʼяса та суб­продуктів птиці, 580 т (110,5 %) ковбас. виробів, 952 т (71,8 %) обробленого рідкого молока, 79 т (202,6 %) вершк. масла жирністю до 85 %, 942 т (119,7 %) жирних сирів, 757 т (88,1 %) кисломолоч. продуктів, 7518 т (95,7 %) хлібобулоч. виробів, 82,6 тис. дал (60,3 %) без­алкогол. напоїв; 94,7 тис. шт. (43,6 %) постіл. білизни, 192,5 тис. пар (159,2 %) панчішно-шкарпетк. трикотажних машин. і ручного вʼяза­н­ня виробів, 10,8 тис. шт. (131,7 %) суконь та сарафанів; 4,1 тис. шт. (22,8 %) жін. брюк і бриджів, 779 шт. (16,8 %) хутряних голов. уборів, 119 шт. (99,2 %) пальт і напів­пальт, шуб з натурал. хутра; 28,3 тис. м³ (101,8 %) уздовж роз­пиляної чи роз­колотої деревини завтовшки понад 6 мм, 2720 м³ (120,5 %) клеєної фанери, 94,7 тис. м² (43,6 %) необроблених деревоволокнистих плит щільністю понад 0,8 г/см², 192,5 м² (159,2 %) деревʼяних вікон, дверей, їхніх рам і порогів; 19 т (14,1 %) синтет. барвників, 6920 т (66,9 %) пластмаси у первин. формах; 328,2 тис. м² (71,1 %) кераміч. плит і плитки, 20,4 млн шт. (49,6 %) кераміч. невогнетрив. буд. цегли, 10,6 тис. м³ (82,8 %) елементів збір. кон­струкцій для житл. і цивіл. будівництва з цементу, бетону та штуч. каменю, 395 т (54,4 %) буд. збір. металокон­струкцій; 31 (221,4 %) вер­стат для обробле­н­ня дерева; 44 583 кг (32,2 %) вентилів, кранів, клапанів і подіб. виробів; 911 км (85,6 %) електрич. низьковольт. проводів і кабелів на напругу до 1000 В, 729 шт. (70,2 %) приладів і апаратури для автомат. регулюва­н­ня та керува­н­ня, 23,8 тис. шт. (92,6 %) інтеграл. схем і мікромодулів; 2012 млн кВт·год (84,6 %) електро­енергії. Станом на січень 2009 у сфері малого під­приємництва області працювало 136,1 тис. осіб, що становить 24,9 % від усього насел. праце­здат. віку. Частка виробленої продукції субʼєктами малого під­приємництва від заг.-обл. обсягу виробництва склала 21,5 %. Кредит. спілками області на­дано позик на суму 16,3 млн грн. 2009 обсяги екс­порту товарів області становили 336 млн, імпорту — 256,2 млн дол. США. Позитивне сальдо зовн. торгівлі склало 79,8 млн дол. США. Коефіцієнт покри­т­тя екс­портом імпорту зріс від 0,91 до 1,31. Вагоме місце в обсягах екс­порту області посідають по­ставки в Італію (14,7 % від заг. обсягу екс­порту області), РФ (11,4 %), Молдову (7 %), Німеч­чину (6,5 %), Польщу (6,5 %), Туреч­чину (5,3 %), Чехію (3,8 %), Румунію (3,4 %), Угорщину (3,3 %), на Брит. Вірґін. о-ви (2,9 %), у Йор­данію (3,1 %), Білорусь (2,3 %), Казах­стан (2,2 %). Осн. позиції екс­порту: деревина та вироби з деревини (13,1 % від заг. обсягу), шкури та шкіра необроблені (12,9 %), орган. хім. сполуки (7,9 %), енергет. матеріали, нафта і продукти її пере­робле­н­ня (7 %), папір і картон (6,7 %), полімерні матеріали, пластмаси (6,2 %), молоко та молочні продукти, яйця, мед (8,5 %), сіль, сірка, штукатурні матеріали, цемент (4,9 %), вироби з каменю, гіпсу, цементу (3,8 %), котли, машини, апарати та мех. при­строї (3,7 %), текс­тил. одяг (3,4 %), килими (3,2 %), електричні машини та устаткува­н­ня (3,4 %), білкові речовини (2,7 %), зерн. культури (1,4 %), насі­н­ня та плоди олій. рослин (0,8 %); імпорту: папір і картон (16,4 %), полімерні матеріали, пластмаси та каучук (13,1 %), наземні транс­порт­ні засоби (крім залізничних; 9,2 %), орган. хім. сполуки (8,5 %), електричні машини та устаткува­н­ня (5,5 %), ін. готові текс­тил. вироби (4,3 %), енергет. матеріали, нафта і продукти її пере­гонки (3,4 %), сіль, сірка, штукатурні матеріали, цемент (2,3 %), ін. продукти хім. промисловості (2,1 %), живі тварини (2,5 %), дубил. екс­тракти, барвники (1,6 %), каучук, гума (1,6 %), вироби з чорних металів (1,6 %), чорні метали (1,5 %), синтет. нитки (1,2 %), продукти неорган. хімії (1,2 %), хім. штапел. волокна (1,2 %), хутряна сировина (1,1 %), мʼясо та харч. суб­продукти (1 %), спец. тканини (1 %). Провід­ні позиції як екс­портерів товарів належать субʼєктам зовн.-екон. діяльності Івано-Франківська (38,1 % обл. екс­порту), Калуша (17,1 %), Долин. (15,5 %), Тисмениц. (14,5 %) і На­двірнян. (5,1 %) р-нів. Транс­порт­на система І.-Ф. о. обʼ­єд­нує залізнич., авіац. і автомоб. транс­порт. 2009 під­приємствами залізнич. і автомоб. транс­порту області пере­везено 5,3 млн т вантажів. Вантажообіг становив 1560,6 млн ткм. Послугами автомоб., залізнич., авіац. і тролейбус. транс­порту скори­сталося 108,6 млн пасажирів; під­приємствами автомоб., авіац. і тролейбус. транс­порту виконано пере­везе­н­ня в обсязі 1395,2 млн пасажир. км. У області сформовано маршрутну мережу в електрон. ви­гляді. Станом на січень 2010 вона налічувала 1093 автобус. маршрути заг. користува­н­ня, з них приміс. — 853, між­міс. — 240. Залізничні магістралі зʼ­єд­нують область з Києвом, Львовом, Москвою, С.-Петербургом та ін. містами. Залізничні вузли: Івано-Франківськ, Коломия, Калуш. Гол. автомагістралі від обл. центру до Львова, Чернівців, Ужгорода. В Івано-Франківську — між­нар. аеропорт. Заг. довж. залізниць 479 км, автошляхів — 4,4 тис. км. Тварин­ниц. галузь (становить 53 %) с. господарства спеціалізується на виробництві мʼяса великої рогатої худоби, молока, рослин­ницька — зерна, цукр. буряків, льону-довгунця. За спеціалізацією с. господарства області виділяють Придністровʼя (молочно-мʼясне скотарство, свинарство, зерн. госп-во, буряківництво), Пере­дкарпа­т­тя (мʼясо-молочне скотарство, льонарство, буряківництво) та гірську частину (мʼясо-молочне скотарство, вівчарство). Земел. фонд області складає 1392,7 тис. га, з них 631,9 тис. га за­ймають с.-г. угі­д­дя: орних земель — 381,6 тис. га, пере­логів — 21,1 тис. га, сіножатей — 82,9 тис. га, пасовищ — 130 тис. га, багаторіч. насаджень — 16,3 тис. га. С.-г. діяльністю в області за­ймаються 1467 субʼєктів госп. діяльності, зокрема с.-г. під­приємств — 779 (фермер. госп-в — 543). Серед потуж. с.-г. під­приємств з іноз. інвестиціями — ТОВ «Пєпшик-Рогатин», ТОВ «Росан-Агро», дочірнє під­приємство «Мʼясоперероб. комплекс “Росана”» ТОВ «Росан-Агро» у Рогатин., ТОВ «Штерн-Агро», дочірнє під­приємство «АХО» ТОВ «Аксо-аграр» у Тлумац. р-нах. Для на­да­н­ня селянам послуг з обробітку землі, збира­н­ня врожаю, заготівлі с.-г. продукції в області працюють 18 с.-г. ко­оперативів, функціонують аграрна товарна біржа, 7 агроторг. домів, 25 дрібноопт. ринків живої худоби та птиці, 75 оптово­продовольчих і 59 оптовоплодоовочевих ринків, 736 пунктів із заготівлі молока, 124 — худоби та птиці, 59 кредит. спілок. Машин­но-трактор. парк налічує 7,6 тис. тракторів (у насел. — 5,7 тис. од.), 929 зернозбирал. (у насел. — 451 од.), 126 кормозбирал. і 49 бурякозбирал. комбайнів, 125 валкових жаток, 37 льонозбирал. комбайнів, 3,4 тис. плугів, 2,6 тис. культиваторів, 1195 сівалок, 189 сінокосарок. З виробництва валової продукції с. господарства на 100 га с.-г. угідь в усіх категоріях госп-в серед регіонів України за під­сумками 2008 область посідала 3-є м. 2009 усі категорії госп-в утримували 210,1 тис. голів великої рогатої худоби (129,9 тис. голів корів), 157,6 тис. голів свиней, 23,9 тис. голів овець і кіз, 17,6 тис. голів коней, 63,5 тис. голів кролів, 147,2 тис. бджолосімей, 5150,6 тис. голів птиці. Статус «племін­них» присвоєно 36-ти с.-г. під­приємствам, зокрема з роз­веде­н­ня великої рогатої худоби молоч. напряму — 14, мʼясного — 5, свиней — 5, овець — 3, коней — 2, звірів — 1, риби — 2, бджіл — 3. Наяв. потенціал тварин­ниц. галузі 2009 забезпечив виробництво мʼяса у забій. вазі 63,7 тис. т, зокрема яловичини та телятини — 30,9 тис. т, свинини — 16 тис. т, баранини та козлятини — 0,4 тис. т, мʼяса птиці — 15,8 тис. т, кролятини — 0,1 тис. т і конини — 0,5 тис. т; молока — 495 тис. т, яєць — 622,8 млн шт., меду — 970 т, риби — 557 т. 2009 посівні площі становили 320,8 тис. га, з них озимої та ярої пшениці — 55,8 тис. га, озимого та ярого жита — 4,3 тис. га, гречки — 4,2 тис. га, озимого та ярого ячменю — 25,4 тис. га, кукурудзи на зерно — 29,7 тис. га, вівса — 7,6 тис. га, соняшнику на зерно — 1,9 тис. га, цукр. буряків — 0,9 тис. га, сої — 1,5 тис. га, озимого та ярого ріпаку — 17,5 тис. га, картоплі та овоче-баштан­них — 69,7 тис. га (картоплі — 60,3 тис. га), корм. культур — 94,6 тис. га.

У І.-Ф. о. — 32 ВНЗи І–ІV рівнів акредитації (Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, Івано-Франківське музичне училище ім. Д. Січинського, Івано-Франківський коледж фізичного вихова­н­ня, Калуське училище культури), 22 профес.-тех. навч. заклади, 759 заг.-осв. шкіл (120 — І ступ., 276 — І–ІІ ступ., 342 — І–ІІІ ступ.; 8 ліцеїв, 14 г-зій, 9 спеціаліз. шкіл, 11 заг.-осв. шкіл-інтернатів, 1 дит. будинок, 16 між­шкіл. навч.-вироб. комбінатів, 9 вечір. шкіл), 316 до­шкіл. навч. закладів. Серед провід. наук. установ — Гірського лісівництва Український науково-дослідний ін­ститут ім. П. Пастернака (Івано-Франківськ), Івано-Франківський ін­ститут агро­промислового виробництва НААНУ, Галургії Державний науково-дослідний ін­ститут (Калуш). 2009 чисельність науковців становила 707 осіб, д-рів н. — 213 осіб, канд. н. — 1417 осіб. Охорону здоровʼя області забезпечують 40 закладів обл. під­порядкува­н­ня, 23 рай., 16 міських, 4 дільничні лікарні, 4 міські та рай. полог. будинки, 3 станції швидкої мед. допомоги, 17 диспансерів, 115 сільс. лікар. амбулаторій, 561 фельдшер.-акушер. пункт, 7 стоматол. поліклінік, 3 здоровпункти. Кількість лікарів усіх спеціальностей — 7,8 тис. осіб, серед. мед. персоналу — 14,7 тис. осіб. Культ.-осв. послуги надають Івано-Франківська обласна філармонія, Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок ім. Марійки Під­гірянки, Івано-Франківський обласний український музично-драматичний театр ім. І. Франка, Коломийський обласний український драматичний театр ім. І. Озаркевича; «Давній Галич» Національний історико-культурний заповід­ник, «Манявський Скит» Історико-архітектурний музей (с. Манява Богородчан. р-ну), «Чорний ліс» Національний історико-просвітницький кра­йовий музей УПА (с. Грабівка Калус. р-ну); Івано-Франківський крає­знавчий музей (від­діли: Франка Івана Літературно-меморіальний музей, Грушевського Михайла Музей-садиба, Хата-Ґражда, усі — с. Криворівня Верховин. р-ну; Літературний музей Прикарпа­т­тя, Івано-Франківськ; Мартовича Леся Літературно-меморіальний музей, с. Торговиця Городенків. р-ну; Солотвинський історико-крає­знавчий музей, Богородчан. р-н; Печеніжинський історико-крає­знавчий музей О. Довбуша, Коломий. р-н), Івано-Франківський обласний художній музей (від­діл — Касіяна Василя Художньо-меморіальний музей, Рогатин), Визвольних змагань Прикарпатського краю Музей, Довбуша Олекси Історико-меморіальний музей (обидва — Івано-Франківськ), Франка Івана родини Музей-оселя (Калуш), Калущини Історико-крає­знавчий музей, Національно-визвольної боротьби України Музей ім. С. Бандери (с. Старий Угринів Калус. р-ну), Коломиї історії міста Музей, Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Поку­т­тя ім. Й. Кобринського (від­діли: «Писанка» Музей, Коломия; Музей нар. мистецтва та побуту Гуцульщини, Косів; Музей етно­графії та екології Карпат. краю, Яремче), Карпатський кра­йовий музей визвольних змагань (Яремче), Черемшини Марка Снятинський літературно-меморіальний музей, Стефаника Василя Русівський літературно-меморіальний музей (Снятин. р-н), Долинський крає­знавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів, Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, Струтинського Михайла Художньо-етно­графічний музей, Карпатського краю Музей визвольних змагань (обидва — Косів), Патріарха УПЦ КП Володимира (Василя Романюка) Меморіальний музей-садиба (с. Химчин), Кутський крає­знавчий музей (обидва — Косів. р-ну), На­двірщини історії Музей; 757 б-к (Івано-Франківська обласна наукова медична бібліотека, Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка), 54 початк. спеціаліз. мист. навч. заклади, 717 Будинків культури, Нар. домів і клубів. Функціонують обл. організації НСПУ, НСХУ, НСМНМУ, НСЖУ. Традиційно у Снятині проводять дит. фестиваль солістів-вокалістів «Христинка», у Галичі — дит. фестиваль популяр. музики «Золотий тік», у Тлумачі — фестиваль естрад. пісні «Зелений роз­май» і фестиваль гумору та сатири, у На­двірній — дит. пісен. фестиваль «Золоте зернятко», у Городенці — між­регіон. фестиваль «Зірки Поку­т­тя» та фестиваль дит. пісні «Перлина Придністровʼя», у Косові — молодіж. фестиваль «Яблуневий цвіт», у Тисмениці — обл. свято танцю. 2008 виходило 60 газет (у Івано-Франківську — «Галичина», «Прикарпатська правда», «Західний курʼєр», у Галичі — «Галицьке слово», у Городенці — «Край», у Долині — «Свіча», у Калуші — «Калуське віче», «Дзвони Під­гірʼя», у Коломиї — «Вільний голос», у Косові — «Гуцульський край», у На­двірній — «Народна воля», у Рогатині — «Голос Опі­л­ля», у Снятині — «Голос Поку­т­тя», у Тисмениці — «Вперед», у смт Богородчани — «Слово народу», у смт Рожнятів — «Новини Під­гірʼя»), 60 журналів. У області для курорт. терапії використовують кліматичне лікува­н­ня, мінерал. ванни. Серед курортів — низькогірні в Яремчому, селах Татарів і Микуличин Яремчен. міськради, селах Мислівка і Новий Мізунь Долин. р-ну, с. Шешори Косів. р-ну та Косів, високогірні у смт Ворохта і с. Яблуниця Яремчен. міськради, бальнео-грязьовий перед­гір. у с. Черче Рогатин. р-ну. У І.-Ф. о. — 15 санаторіїв і пансіонатів з лікува­н­ням, 7 санаторіїв-профілакторіїв, 3 Будинки та пансіонати від­починку, 11 баз та ін. закладів від­починку, 764 дит. оздоров. табори, 37 готелів. Турист. маршрути Прикарпа­т­тя: гірські — на Говерлу та Піп-Іван, Чорногірським хребтом (від оз. Несамовите до оз. Марічейка), Ґорґанами; водні — Дністров. кань­йонами, річками Білий і Чорний Черемош, Прут, Лімниця; пішохідні — полонинами Карпат, до Маняв. водо­спаду; лижні — на г. Кукул; автомобіл. та велосипедні — «Прикарпатське кільце» та «Золоте кільце пів­ден­ної Галичини» (памʼятки укр., польс., австр., румун., татар. культури та архітектури). Сучасні турист.-рекреац. заклади між­нар. рівня: готелі «Ау­скопрут», «Надія» в Івано-Франківську, від­починк. комплекс «Синьогора» в с. Гута Богородчан. р-ну, готель «Князь Олег» у Долині, готель «Писанка» в Коломиї, турист. комплекси «Байка», «Легенда Карпат» у Косові, готель «Маливо» у смт Делятин, база від­починку «Карпати» у Яремчому. У своїх садибах при­ймають туристів 638 сільс. господарів. Роз­винені різні види худож. промислів. Ви­знач. центр гуцул. мистецтв — Косів. У області на держ. обліку пере­буває 1490 памʼяток археології (нац. значе­н­ня — 15), 833 (8) — історії, 155 (1) — монум. мистецтва, 1360 (87) — архітектури та містобудува­н­ня. Серед археол. памʼяток — бл. 300 трипіл. поселень, 40 могильників і 20 поселень культури карпат. курганів, 250 поселень черняхів. культури (2–5 ст.), 325 давньорус. поселень і 60 городищ. Збереглися церква св. Пʼятниці у с. Хриплин Івано-Фр. міськради (1864), солеварня у Болехові (1895), церква св. Пʼятниці (13 ст.), печер. комплекс (13–14 ст.) у с. Бубнище, церква Введе­н­ня в храм Пресвятої Богородиці та дзвіниця у с. Тисів (1783) Болехів. міськради, церква св. Миколая (1889), церква Стріте­н­ня Господнього (1899), церква св. архістратига Михаїла (1904–13), адм. будинок, цех калій. комбінату (19 ст.) у Калуші, Спас. церква (1857) та дзвіниця (18 ст.), церква св. архістратига Михаїла та дзвіниця (1871), ратуша (1877, нині міська рада), гімназія (1875, нині спеціаліз. школа № 1 ім. В. Стефаника) у Коломиї, церква Чуда св. Михаїла (1844), церква св. Йоана Милостивого та дзвіниця (17 ст.) у Яремчому, церква Різдва (1780), залізнич. камʼяний міст (1894) у смт Ворохта, церква Пресвятої Трійці та дзвіниця у с. Микуличин (1868), церква св. Дмитрія та дзвіниця у с. Татарів (19 ст.), церква Успі­н­ня Пречистої Діви Марії (1895), церква Введе­н­ня в храм Пречистої Діви Марії (1912) у с. Яблуниця Яремчен. міськради, костел Благовіще­н­ня Пресвятої Богородиці (1742), палати духівництва (1762), домінікан. костел (1840) у смт Богородчани, церква Непороч. зача­т­тя Пречистої Діви Марії у с. Луквиця (1775), комплекс Маняв. Скиту (1611), церква Покрови Пречистої Діви Марії (1819) у с. Манява, церква Різдва Христового (1850), церква св. Миколая (19 ст.) у с. Під­гірʼя, церква св. архістратига Михаїла (на кладовищі, 1776), церква св. архістратига Михаїла (1848) у с. Росільна Богородчан. р-ну, церква св. Миколая у с. Барвінків (1867), церква Успі­н­ня св. Анни та дзвіниця у с. Бистрець (19 ст.), церква Покрови Пречистої Діви Марії (1839) та дзвіниця (19 ст.) у с. Білоберізка, церква Св. Трійці та дзвіниця у с. Верх­ній Ясенів (1882), церква св. Іоан­на та дзвіниця у с. Зелене (19 ст.), церква св. апостолів Петра і Павла у с. Красної­л­ля (1878), церква Різдва Пречистої Діви Марії (1719) та дзвіниця у с. Криворівня, церква Христа Царя у с. Устеріки (1938), церква св. архістратига Михаїла у с. Черемошна (1872) Верховин. р-ну, церква Різдва Господа нашого Ісуса Христа (14 ст.), руїни замку (14–17 ст.) у Галичі, костел у смт Більшівці (1623), церква Успі­н­ня Пресвятої Діви Марії (1500), собор Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (руїни, 1157), каплиця (1500), княжа криниця (12 ст.), церква св. Іллі (руїни, 12 ст.), замки давнього Галича (11–13 ст.) у с. Крилос, костел (1732), церква Введе­н­ня в храм Пресвятої Богородиці (1718) у с. Кукільники, руїни замку у с. Маринопіль (1691), церква св. Пантелеймона у с. Шевченкове (1200) Галиц. р-ну, вірм. костел у Городенці (1760), башта замку в с. Раковець (1658), костел (1661), руїни замку (17 ст.) у смт Чернелиця Городенків. р-ну, солеварня у Долині (18–19 ст.), Василіян. монастир у с. Гошів (18 ст.) Долин. р-ну, церква св. Миколая у смт Войнилів (1602), церква св. Михаїла у с. Завій (1800), церква св. Михаїла у с. Дубовиця (1910), церква св. архістратига Михаїла (1740) та дзвіниця (18 ст.) у с. Яворівка Калус. р-ну, церква св. Юрія та дзвіниця у с. Бабʼянка (1752), церква св. архістратига Михаїла у с. Велика Камʼянка (1794), церква св. Іллі (1855), ансамбль Бернардин. монастиря (18 ст.) у смт Гвіздець, церква Успі­н­ня Пресвятої Діви Марії у с. Джурків (1810), церква св. Миколая та дзвіниця у с. Сідлище (1763), церква Вознесі­н­ня Господнього та дзвіниця у с. Струпків (1780), церква Собору Пресвятої Богородиці та дзвіниця у с. Фатовець (1793), церква Воздвиже­н­ня Христового та дзвіниця у с. Ценява (1808) Коломий. р-ну, церква св. Василія Великого та дзвіниця у Косові (1895), церква Вознесі­н­ня Христового та дзвіниця у с. Брустурів (1785), церква Вознесі­н­ня Христового та дзвіниця у с. Бабин (1896), церква св. Дмитрія та дзвіниця у с. Великий Рожин (1895), церква Благовіще­н­ня Пресвятої Діви Марії у с. Вербовець (1850), церква св. Стефана та дзвіниця у с. Город (1866), церква св. апостолів Петра і Павла та дзвіниця у с. Космач (1906), церква Вознесі­н­ня Христового у с. Люча (1844), церква Різдва св. Іоан­на Хрестителя у с. Малий Рожин (1860), церква Воздвиже­н­ня Чесного Христа у с. Микитинці (1858), церква Успі­н­ня Пресвятої Діви Марії (1858) та дзвіниця (18 ст.) у с. Пістинь, церква Собору Пресвятої Діви Марії та дзвіниця у с. Прокурава (1889), церква св. Василія та дзвіниця у с. Річка (1896), церква Преображе­н­ня Господнього (1834) та дзвіниця (19 ст.), церква Різдва Пречистої Діви Марії та дзвіниця (1868) у с. Рожнів, церква св. Йоакима і Анни та дзвіниця у с. Смодна (19 ст.), церква Зішестя Св. Духа у с. Соколівка (1866), церква Пречистої Діви Марії (1882), церква Преображе­н­ня Христового (1868) у с. Старі Кути, церква Зача­т­тя св. Іоан­на Хрестителя у с. Черганівка (1821), церква св. Параскевії та дзвіниця у с. Шешори (1874), церква Пресвятої Трійці та дзвіниця у с. Яворів (1927) Косів. р-ну, церква св. Юрія та дзвіниця у с. Бистриця (1924), церква Непороч. Зача­т­тя Пречистої Діви Марії та дзвіниця (1746), церква св. Дмитрія (1835) та дзвіниця (19 ст.) у с. Білі Ослави, церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (1739) та дзвіниця (1793) у с. Гвізд, церква Різдва Пресвятої Діви Марії (1785) та дзвіниця (1620) у смт Делятин, церква св. Дмитрія у с. Зелена (1796), церква св. Параскеви у с. Камін­не (1700), церква св. Іоан­на та дзвіниця у с. Назавизів (19 ст.), руїни замку у с. Пнів (16 ст.), церква св. Миколая у с. Цуцилів (1819) На­двірнян. р-ну, церква Різдва Пресвятої Діви Марії (17 ст.), мури з брамами (13–14 ст.), церква Св. Духа (1598), костел Йосипа (1666), церква св. Миколая та дзвіниця (1729) у Рогатині, церква Воздвиже­н­ня Христового у с. Загірʼя (18 ст.), церква св. Дмитрія у с. Заланів (1724), церква св. Миколая у с. Кліщівна (16–17 ст.), садиба графа Рея у с. Приозерне (18 ст.), церква св. архістратига Михаїла у с. Уїзд (1775), церква св. Василія Великого у с. Черче (1898), церква св. архістратига Михаїла у с. Чесники (1912) Рогатин. р-ну, замок (18 ст.), церква Різдва Христового (1900), домен­на піч (1808) у Рожнятові, церква Різдва Христового у с. Берлоги (1789), церква Собору Пресвятої Богородиці у с. Вербівка (1807), церква Собору Пресвятої Богородиці у с. Ілешня (1877), церква Воздвиже­н­ня Чесного Хреста у с. Князівське (1769), домен­на піч у с. Осмолода (1810), церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці у с. Рівня (1770), церква св. Миколая та дзвіниця у с. Сливки (1760), церква Преображе­н­ня Господнього у с. Спас (1772), церква св. архістратига Михаїла у с. Ясень (1756) Рожнятів. р-ну, ратуша (1861, нині міська рада), торг. дім (1923, нині ринок), церква Пресвятої Трійці (18 ст.), жін. гімназія (1895, нині школа-інтернат), костел Пресвятої Діви Марії (1760), церква св. архістратига Михаїла (1880) у Снятині, церква Воздвиже­н­ня Чесного Хреста у с. Джурів (1828), церква св. Миколая у с. Задубрівці (1830), церква Введе­н­ня Пресвятої Богородиці у с. Прутівка (1803), церква св. Миколая та дзвіниця у с. Устя (18 ст.), церква Успі­н­ня Пресвятої Діви Марії та дзвіниця у с. Хлібичин (1854) Снятин. р-ну, церква Пресвятої Богородиці (1736) і дзвіниця (1715) у Тисмениці, церква св. Івана Хрестителя у с. Загвіздя (1820), церква Воскресі­н­ня Господнього у с. Липівка (1700), церква св. архістратига Михаїла у с. Май­дан (19 ст.), церква св. Микити у с. Микитинці (1923), церква св. архістратига Михаїла у с. Павлівка (1780), церква св. архістратига Михаїла у с. Старі Кривотули (1772), церква св. архістратига Михаїла у с. Тязів (1854), церква св. Миколая у с. Ямниця (1861) Тисмениц. р-ну, клуб у Тлумачі (20 ст., нині Нар. дім), церква св. Дмитрія у с. Будзин (1869), церква Покрови Пречистої Діви Марії у с. Гавриляк (1840), церква св. Миколая у с. Герасимів (1831), церква св. Миколая у с. Ісаків (1866), церква св. Івана Хрестителя у с. Кутище (1802), церква Вознесі­н­ня Господнього у с. Надорожна (1806), млин у с. Нижнів (19 ст.), церква св. Миколая у с. Олешів (1806) Тлумац. р-ну. В Івано-Франківську встановлено памʼятники А. Міцкевичу, І. Франку, Т. Шевченку, В. Стефанику, у с. Вовчинець Івано-Фр. міськради — Т. Шевченку, у Болехові — Н. Кобринській, у Калуші — Т. Шевченку, І. Франку, у Коломиї — Т. Шевченку, М. Грушевському, Мирославу Ірчану, С. Бандері, К. Трильовському, у Яремчому та Богородчанах — Т. Шевченку, у смт Верховина та с. Криворівня Верховин. р-ну — І. Франку, у с. Залуква Галиц. р-ну — Б. Хмельницькому, у с. Острів Галиц. р-ну — Марку Вовчку, у Городенці — Т. Шевченку, у с. Пот­очище Городенків. р-ну — І. Франку, у Долині — М. Грушевському, Т. Шевченку, у с. Лолин — І. Франку, у с. Надіїв (обидва — Долин. р-ну) — Т. Шевченку, у с. Старий Угринів Калус. р-ну — С. Бандері, у селах Воскресинці та Шепарівці Коломий. р-ну — Т. Шевченку, у с. Корнич — І. Франку, у с. Печеніжин (обидва — Коломий. р-ну) — О. Довбушу, у Косові — М. Павлику, у с. Кобаки Косів. р-ну — Марку Черемшині, у На­двірній — Т. Шевченку, у Снятині — Марку Черемшині, В. Стефанику, В. Касіяну, у селах Будилів, Вовчківці, Джурів Снятин. р-ну — Т. Шевченку, у с. Братишів — Т. Шевченку, Лесі Українці, у с. Нижнів (обидва — Тлумац. р-ну) — Б. Хмельницькому, у Тисмениці та с. Стриганці Тисмениц. р-ну — Т. Шевченку. Реліг. громади: 652 — УГКЦ, 282 — УПЦ КП, 141 — УАПЦ, 43 — свідків Єгови, 32 — пʼятидесятників, 31 — РКЦ, 28 — УПЦ МП, 23 — євангел. християн-баптистів, 20 — адвентистів сьомого дня, 3 — юдеїв. Функціонують 33 монастирі, з них 21 — УГКЦ, 4 — УПЦ КП, 4 — РКЦ, 3 — УАПЦ, 1 — УПЦ МП. Рельєф, геогр. роз­ташува­н­ня, ліси, мінерал. води, помірно континентал. клімат, багатовік. традиції та самобутня культура багатонац. насел. краю у комплексі створюють унікал. рекреац. і соц. потенціал, на основі якого існує та має пер­спективу роз­витку санітарно-оздоров. комплекс світ. рівня. У І.-Ф. о. — 57 стадіонів, 16 плавал. басейнів, 493 спорт. зали. Працює обл. центр фіз. здоровʼя насел. «Спорт для всіх», спорт.-реабілітац. роботу проводить обл. центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт». 2009 у І.-Ф. о. 1395 спортс­менів взяли участь у 214 всеукр. і між­народних змага­н­нях та навч.-тренувал. зборах. Спортс­мени області здобули 416 нагород на всеукр. і між­народних змага­н­нях, з яких 141 — золота, 141 — срібна і 134 — бронз. Спортс­мени-інваліди здобули 47 нагород, з яких 21 — золота, 15 — сріб. і 12 — бронз. 2009 проведено 221 обл. спорт. захід, з яких 73 — навч.-тренувал. зборів. У заходах регіон. рівня взяли участь 12 320 спортс­менів. 2009 кращими спортс­менами з олімп. видів спорту області ви­знано В. Федоришина, І. Харів (обидва — вільна боротьба), Я. Демʼянчук (спорт. гімнастика), Р. Лейбʼюка (лижні гонки), Я. Завʼялову (бокс), Н. Ільків (дзюдо), Н. Діденко (фристайл), В. Бощука, О. Лазаровича (обидва — стрибки на лижах з трампліна), Б. Мацьоцьку (гірськолиж. спорт); з неолімп. та паралімп. видів спорту — А. Голінея (багатоборство), О. Лазорів, М. Ілитчука, Н. Кретову (усі — самбо), Н. Дячука (паверліфтинг), К. Соловей (кікбоксинг, тхеквондо), А. Махновського (гирьовий спорт), Н. Стефурак (біатлон), І. Грушку, В. Мерінова (обидва — кікбоксинг); кращими тренерами з олімп. видів спорту — І. Барну (вільна боротьба), Є. Боднарука (дзюдо), С. Даниліва, І. Ющенка (обидва — бокс), Я. Коваля (кульова стрільба), Н. Бірюкову (спорт. гімнастика), М. Поповича (лижні гонки), О. Пічугіна (фристайл), Г. Тисячного, В. Прокопʼюка (обидва — стрибки на лижах з трампліна); неолімп. та паралімп. видів спорту — В. Оробця, М. Чабана (обидва — паверліфтинг), В. Наконечного (самбо), Є. Єрузеля (легка атлетика), В. Вострєцова (кікбоксинг), О. Соловея (тхеквондо), Я. Соколенка (гирьовий спорт), В. Цьомка (лижні гонки). З Івано-Франківщиною повʼязані життя та діяльність І. Франка, лексико­графа, фольклориста Є. Желехівського (19 ст.), письмен­ниці О.-О. Дучимінської, громад.-політ. діяча, публіциста Л. Бачинського, письмен­ників Д. Макогона та його доньки Ірини Вільде, письмен­ника, пере­кладача, літературо­знавця А. Крушельницького, громад.-політ. діяча, письмен­ника М. Угрин-Без­грішного, художників О.-Р. Сорохтея та О. Семенюка (засл. діяч мистецтв України), композитора, диригента, муз.-громад. діяча, публіциста Д. Січинського, культ.-осв. діяча, засл. діяча мистецтв України А. Грицана, актора, культурно-громад. діяча, засл. арт. УРСР Р. Іваницького, скрипаля, засл. арт. України О. Ґерети. Видатні уродженці: Герої України — письмен­ник Р. Іваничук (с. Трач), спів­ачка, нар. арт. СРСР М. Стефʼюк (с. Рожнів, обидва — Косів. р-ну), діяч нац.-визв. руху О. Гірник (смт Богородчани), учасник 2-ї світової війни М. Василишин (с. Спас Рожнятів. р-ну), політ. діяч, кер. агрофірми В. Ткачук (с. Королівка Коломий. р-ну); чільний діяч укр. націоналіст. руху Степан, учасники нац.-визв. змагань його брати Богдан, Василь, Олексій, сестри — Володимира, Марта, Оксана Бандери (с. Старий Угринів Калус. р-ну), президент УНР на еміграції М. Плавʼюк (с. Русів Снятин. р-ну), дружина осман. султана Суле­ймана ІІ Пишного Роксолана (Н. Лісовська; Рогатин), кер. руху карп. опришків О. Довбуш (18 ст.; с. Печеніжин Коломий. р-ну); математик, академік АН УРСР І. Данилюк (с. Рашків Городенків. р-ну), академік НАНУ — фізики М. Бродин (с. Сівка-Войнилівська Калус. р-ну) та О. Івасишин (с. Микитинці Івано-Фр. міськради), економіст Б. Данилишин (с. Церковна Долин. р-ну), астроном, громад. діяч Я. Яцків (с. Данильче Рогатин. р-ну), чл.-кор. НАНУ — археолог В. Баран (с. Демʼянів Галиц. р-ну), фізики І. Блонський (с. Серафинці Городенків. р-ну) та М. Головко (с. Черніїв Тисмениц. р-ну), фахівець у галузі нафтогазовидобува­н­ня Д. Єгер (смт Кути), матеріало­знавець Б. Остафійчук (с. Химчин, обидва — Косів. р-ну), фахівець у галузі механіки Ю. Неміш (с. Чернятин Городенків. р-ну), математики Б. Пташник (смт Богородчани) та В. Шарко (смт Отинія Коломий. р-ну), лікар-нефролог, академік НАМНУ Л. Пиріг (Рогатин), іноз. чл. НАНУ — економіст І. Коропецький (с. Трупків Коломий. р-ну), фізик Г. Ратайчак (с. Кадобна Калус. р-ну); письмен­ники, громад. діячі Н. Кобринська (с. Белелуя), В. Стефаник (с. Русів, обидва — Снятин. р-ну), публіцист, видавець, громад. діяч М. Павлик (Косів), громад.-політ. діяч, письмен­ник М. Козоріс, його сестра дит. письмен­ниця М. Бариляк, поет-романтик А. Могильницький (19 ст.; усі — Калуш), письмен­ник Лесь Мартович (с. Торговиця), письмен­ник, пере­кладач Осип (19 ст.), його син етно­граф Володимир Шухевичі (с. Тишківці, обидва — Городенків. р-ну), письмен­ник, культур. діяч Марко Черемшина (с. Кобаки), громад.-політ. діяч, публіцист Т. Окуневський (с. Яворів), письмен­ник, пере­кладач, політ. діяч В. Атаманюк (смт Яблунів), письмен­ник, видавець І. Малкович (с. Нижній Березів), письмен­ник Д. Павличко (с. Стопчатів, усі — Косів. р-ну), письмен­ник, громад.-політ. діяч П. Козланюк (с. Пере­рив), літературо­знавець, публіцист Ю. Мельничук (с. Лісна Слобідка), літературо­знавець, громад. діяч О. Терлецький (с. Назірна, усі — Коломий. р-ну), письмен­ниця, громад. діячка К. Попович-Боярська (с. Шевченкове Долин. р-ну), письмен­ник, лексико­граф, етно­граф, громад. діяч І. Вагилевич (19 ст.; с. Ясень Рожнятів. р-ну), піснярка, письмен­ниця К. Малицька (с. Кропивник Калус. р-ну), письмен­ники Ю. Андрухович (Івано-Франківськ), С. Пушик (с. Вікторів Галиц. р-ну), Мирослав Ірчан (с. Пʼядики Коломий. р-ну), М. Симчич (с. Середній Березів), М. Колцуняк (с. Яворів, обидва — Косів. р-ну), Г. Це­глинський (Калуш), В. Бандурак (Городенка), Д. Рудик (с. Стрільче), О. Левицький (с. Раківці, обидва — Городенків. р-ну), Марійка Під­гірянка (с. Білі Ослави), Ю. Шкрумеляк (смт Ланчин, обидва — На­двірнян. р-ну), літературо­знавець Ф. Погребен­ник (с. Рожнів Косів. р-ну); майстри різьбле­н­ня на дереві Юрій (19 ст.), його сини Василь і Микола Шкрібляки (с. Яворів), майстриня худож. вишивки та ткацтва Г. Василащук (с. Шешори), майстер вишивки та писанкарства Д. Походжук (с. Космач), майстер обробле­н­ня металу І. Тинканюк (с. Річка, усі — Косів. р-ну), по­друж­жя майстрів худож. ткацтва Джуранюків, родина гончарів Волощуків (усі — Косів), майстриня худож. різьбле­н­ня та випалюва­н­ня на дереві О. Грицей (с. Оболо­н­ня Долин. р-ну), майстриня декор. роз­пису П. Хома (с. Чернятин Городенків. р-ну), іконописець І. Шухевич (с. Вишнів Рогатин. р-ну); художник, академік АМ СРСР, нар. художник СРСР В. Касіян (с. Микулинці Снятин. р-ну), художник, засл. художник України М. Фіґоль (с. Крилос Галиц. р-ну), художник декор.-ужитк. мистецтва, засл. художник України Д. Пронич (с. Тишківці Городенків. р-ну), художники Я. Крушельницький (Долина), І. Остафійчук (с. Тростянець Снятин. р-ну), С. Томасевич, Р. Турин (обидва — Снятин), М. Сельська (Коломия), М. Сосенко (с. Пороги Богородчан. р-ну), І. Рубчак (Івано-Франківськ), Я. Пстрак (смт Гвіздець Коломий. р-ну), скульптори Р. Петрук (с. Рудники Снятин. р-ну), Г. Крук (с. Братишів), М. Бринський (с. Долина, обидва — Тлумац. р-ну), В. Вільшук (с. Вино­град Коломий. р-ну); архітектори О. Козак (с. Радча Тисмениц. р-ну), І. Левинський (Долина), І. Могитич (нар. архітектор України, с. Під­ліски Долин. р-ну), М. Ходан (Косів), А. Шуляр (с. Май­дан Тисмениц. р-ну, обидва — засл. архітектори УРСР); композитор, музико­знавець, письмен­ник П. Бажанський (с. Белелуя), композитор, диригент, громад. діяч Я. Барнич (с. Балинці, обидва — Снятин. р-ну), композитор Я. Лопатинський (Долина), спів­ак, бандурист В. Луців (На­двірна), спів­ак М. Голинський (с. Вербівці Городенків. р-ну), режисер, театр. діяч В. Блавацький (Косів), композитор, фольклорист, етно­граф В. Верховинець (с. Старий Мізунь Долин. р-ну), спів­ак, диригент, музико­знавець, засл. діяч мистецтв України М. Антонович (Долина), композитор, музико­знавець Б. Кудрик (Рогатин), музико­знавець С. Павлишин, музико­знавець Я. Якубʼяк (обидва — Коломия), нар. арт. УРСР — актриси Н. Наум (с. Старий Мізунь Долин. р-ну), С. Федорцева (с. Помонята Рогатин. р-ну), Х. Фіцалович (Калуш), композитор А. Кос-Анатольський (Коломия), виконавець на нар. інструментах В. Попадюк (с. Мишин Коломий. р-ну), нар. арт. України — актор, культур. діяч О. Биструшкін (Галич), спів­аки В. Ватаманюк (с. Рожнів Косів. р-ну), М. Кривень (с. Липівка), Б. Сташків (с. Дички, обидва — Рогатин. р-ну), С. Фіцич (с. Нижній Березів Косів. р-ну), актори брати Богдан і Петро Бенюки (смт Битків), Н. Лотоцька (смт Більшівці), хор. диригент, композитор Є. Вахняк (На­двірна), хор. диригент, муз.-громад. діяч М. Гринишин (с. Обертин Тлумац. р-ну), хорео­граф, фольклорист В. Петрик (с. Ворона), композитор, скрипаль П. Терпелюк (с. Шепарівці, обидва — Коломий. р-ну), диригент П. Князевич (с. Терновиця Тлумац. р-ну), засл. арт. УРСР — спів­ак І. Рубчак (Калуш), цимбаліст В. Ватаманюк (с. Попельники Снятин. р-ну), актриса Ж. Добряк-Готвянська (с. Кремінці На­двірнян. р-ну), засл. діячі мистецтв України — композитор Р. Сімович (Снятин), спів­ак М. Сливоцький (Калуш).

Літ.: Природа Івано-Франківської області. Л., 1973; Альманах Станиславівської землі: Зб. мат. з історії Станиславова і Станиславівщини. Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1975. Т. 1; 1985. Т. 2; Нью-Йорк; К.; Ів.-Ф., 2009. Т. 3; Бакін О. І. та ін. Радянське Прикарпа­т­тя: Путівник-довід. Уж., 1980; Пушик С. Г. Івано-Франківщина. К., 1984; Бурдуланюк В. Памʼятки культури Івано-Франківщини. Ів.-Ф., 1998; Грабовецький В. Ілюстрована історія Прикарпа­т­тя. Ів.-Ф., 2001. Т. 1; 2002. Т. 2; 2003. Т. 3; Габорак М. Назви гір і полонин Івано-Франківщини: Слов.-довід. Ів.-Ф., 2008; Кугутяк М. та ін. ЗУНР 1918–1921: Ілюстрована історія. Л., 2008; Івано-Франківська область: Адм.-тер. поділ. Місц. громади та органи держ. влади. Ів.-Ф., 2009; Марчук В. та ін. Поку­т­тя: Істор.-етногр. нарис. Л., 2010.

І. Ф. Дячишин, Р. Я. Іваницький

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю