Набоков Володимир Володимирович

Визначення і загальна характеристика

НАБО́КОВ Володимир Володимирович (Набоков Владимир Владимирович; 10(22). 04. 1899, С.-Пе­тербург — 02. 07. 1977, м. Лозанна, Швейцарія) — російський письменник, публіцист, перекладач, літературознавець, ентомолог і шаховий композитор. Син В. Набокова. Навчався 1911–16 у Тенишівському училищі в Петрограді (нині С.-Пе­тербург). У листопаді 1917 розпочався кримський період біографії Н.: уникаючи можливого призову до Червоної армії, він разом із братом за наполяганням батька виїхав із революційного Петрограда в село Гаспра (нині смт Ялтинської міськради АР Крим). Незважаючи на те, що тут він прожив 17 місяців (листопад 1917 — квітень 1919), враження про перебування прямо чи опосередковано ввійшли не лише в автобіографічні книги («Другие берега», 1954; «Память, говори», 1966), а й у численні вірші та прозу письменника. Саме в Криму Н. отримав перший літературний успіх (публікація вірша «Ялтинский мол» у газеті «Ялтинский голос», 1918, 8 сентября) і перший результативний досвід ентомологічних досліджень (колекція кримських метеликів, що стала основою для наукової статті «Несколько замечаний о крымских чешуекрылых», опублікованої у Великій Британії 1920 у журналі «Энтомолог»). Тут Н. познайомився з відомими людьми того часу: поетом М. Волошиним, вченим і богословом С. Булгаковим, музикантом і художником В. Полем та іншими. Бував у Ялті, Бахчисараї, на Чуфут-Кале, останнє місце проживання — Севастополь. Потім продовжив освіту у Великій Британії в Триніті-коледжі (Кембридж). 1922–37 жив і працював у Берліні, де опублікував 2 збірки віршів, оповідання й перші романи: «Машенька» (1926), «Король, дама, валет» (1928), «Защита Лужина» (1930), «Подвиг» (1932), «Приглашение на казнь» (1936), «Дар» (1937; усі надруковані у журналі «Современные записки» під псевдонімом В. Сірін). Романи Н., що не публікувалися в СРСР, пізніше були визнані шедеврами російської літератури. 1937–40 — у Парижі, який довелося залишити через єврейське походження його дружини. 1940–60 — у США, де Н. читав лекції з російської та світової літератури в коледжі Веллслі й Корнуелльському університеті, а також працював у ентомологічній лабораторії Гарвардського музею порівняльної зоології. Тут він створив романи англійською мовою (серед них і знаменита «Lolita» / «Лоліта», 1955), що увійшли до скарбниці шедеврів американської літератури 20 ст. 1960 Н. повернувся до Європи, в Швейцарію. До кінця життя письменник мешкав у містечку Монтре, де написав останні англомовні романи, найвідомішими з яких вважають «Pale Fire» («Блідий вогонь», 1962) та «Ada» («Ада», 1969).

Завантажити статтю