Кіш охорони республіканського ладу

Визначення і загальна характеристика

КІШ ОХОРО́НИ РЕСПУБЛІКА́НСЬКОГО ЛА́ДУ — спеціальне збройне формува­н­ня. Створ. на під­ставі закону Директорії від 28 лютого 1919 для охорони внутр. порядку в УНР. Під­порядк. без­посередньо міністрові внутр. справ. Його отаманом при­значено П. Богацького. Згідно із законами, по­становами, роз­порядже­н­нями, наказами та ін. актами Директорії УНР до діянь, які вважали посяга­н­ням на респ. соціаліст. лад і які під­лягали жорсткому викорінен­ню, від­несено: під­бурювал. письм. чи усну агітацію проти держ. устрою УНР, її само­стійності, гол. командува­н­ня, Директорії, її законів та установ у військ. частинах і серед насел., пошире­н­ня брехливих чуток та прокламацій; при­власне­н­ня функцій влади різними організаціями, комісіями й комітетами; заклики до федерації чи зʼ­єд­на­н­ня України з ін. державою; випадки самочин. обшуків, реквізицій, арештів і самосудів; організацію маніфестацій, зі­брань на площах та вулицях; руйнува­н­ня ф-к і заводів, вирубува­н­ня лісів, роз­кра­да­н­ня військ. майна; незакон­не володі­н­ня зброєю; саботаж. Більшов. агітатори у військах, геть­ман. агенти і на­йманці під­лягали роз­стрілу без слідства і суду на місці скоє­н­ня злочину. Такою самою мала бути й доля осіб, схоплених під час пограбува­н­ня, роз­бійництва чи зброй. нападів. Актами Директорії від 24 січня 1919, 16 серпня 1919 та ін. у місцевостях, де оголошено стан облоги, до­зволено позасуд. ре­пресії у ви­гляді висла­н­ня за межі УНР чи арешту на строк до 2-х місяців. Остаточне ріше­н­ня щодо усіх такого роду покарань затверджували старші начальники військ. частин, повіт. і губерн. комісари, міністр внутр. справ, а в особл. випадках — спец. особл. нарада у складі міністрів юстиції, військ. та внутр. справ. Під­роз­діли коша, як і формува­н­ня нар. міліції, створювали у контрольов. Директорією місцевостях. Вони фактично діяли за правилами, встановленими статутом Державної варти Української Держави (затв. 9 серпня 1918). Чин­ність остан­нього, не­зважаючи на акти про скасува­н­ня Держ. варти від 3 січня 1919 та 4 січня 1919, фактично продовжено законом Директорії від 25 липня 1919. Бійці коша брали участь у придушен­ні ви­ступів проти С. Петлюри його влас. отаманів у червні 1919 та ін. зброй. пов­стань. Кіш припинив існува­н­ня восени 1920 після втрати Директорією влади на укр. землях.

Літ.: Збірник памʼяті Симона Петлюри. Прага, 1930; Омелянович-Павленко М. На Україні 1919 р. Прага, 1941; Мироненко О. М., Бенько О. П. Ре­пресії на Україні за доби Директорії і утворе­н­ня радянської влади (1919–1920). К., 1993; Бородич Л. В. Спеціальні військові й охорон­ні під­роз­діли Центральної Ради, Геть­манату і Директорії // Історія України. 1999. № 17.

О. М. Мироненко

Завантажити статтю