НАГІРНЯ́К Ілля (псевд.: Лесів, Май­данський; 20. 07. 1895, с. Іспас, нині Виж­ниц. р-ну Чернів. обл. — 06. 07. 1973, м. Чикаґо, шт. Іл­лінойс, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — церковний діяч, історик, педагог. Закін. теол. факультет Чернів. університету (1920). У 1924 рукопоклад. на священика. Від­тоді був законовчителем і парохом Буковин. православ. митрополії у різних селах Гуцульщини. 1937 заарешт. румун. поліцією за укр. реліг. діяльність. Пере­їхавши на Холмщину, за­ймався громад. і просвітн. діяльністю. 1945–49 — парох УАПЦ в Німеч­чині, викл. в укр. гімназіях таборів Ді-Пі. Від 1947 — проф. морал. богословʼя в Богослов. академії в Мюнхені, чл.-спів­роб. Богослов. наук. ін­ституту УАПЦ на еміграції. Під­вищений до сану митрофор. протоієрея. 1949 емігрував до США, був священиком кафедрал. собору св. Володимира в Чикаґо. Засн. і спів­ред. журналу «Гуцулія», актив. дописувач та спів­роб. квартальника «Українське козацтво». Автор статей на істор. і реліг. теми в періодиці: «Руйнува­н­ня москалями Свято-Покровських Церков на Запорізькій Січі», «Змага­н­ня Війська Запорозького за незалежність своєї Церкви», «Не забуваймо страшну трагедію голоду в Україні 1932–33 рр.» та ін. Під­готував до друку наук.-богослов. праці «Моральне Богословіє» та «Апологетика». Член Гуцул. товариства в Чикаґо. 1972 нагородж. Хрес­том Укр. Козацтва.