НАГО́РНА Лариса Панасівна (14. 06. 1932, Київ — 20. 04. 2019, там само) — історик. Доктор історичних наук (1976), професор (1987). Премія ім. Д. Мануїльського АН УРСР (1987). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2016). Закін. Київський університет (1955). Від 1959 працювала у видавництві «Політвидав України»; від 1963 — у Ін­ституті історії партії при ЦК КПУ: від 1977 — зав. сектору історії партії, від 1988 — зав. сектору пере­кладів; від 1992 — провід­ний науковий спів­робітник, 2000–14 — гол. н. с. Ін­ституту політ. і етнонац. дослідж. НАНУ (усі — Київ). Наукові дослідже­н­ня: етнополітологія, етнічна історія, історія політ. думки, політ. культура, нац. ідентичність, формува­н­ня політ. нації, об­ґрунтува­н­ня основ гуманітар. (зокрема мовно-культур.) політики.