Нагорна Лариса Панасівна
НАГО́РНА Лариса Панасівна (14. 06. 1932, Київ — 20. 04. 2019, там само) — історик. Доктор історичних наук (1976), професор (1987). Премія ім. Д. Мануїльського АН УРСР (1987). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2016). Закін. Київський університет (1955). Від 1959 працювала у видавництві «Політвидав України»; від 1963 — у Інституті історії партії при ЦК КПУ: від 1977 — зав. сектору історії партії, від 1988 — зав. сектору перекладів; від 1992 — провідний науковий співробітник, 2000–14 — гол. н. с. Інституту політ. і етнонац. дослідж. НАНУ (усі — Київ). Наукові дослідження: етнополітологія, етнічна історія, історія політ. думки, політ. культура, нац. ідентичність, формування політ. нації, обґрунтування основ гуманітар. (зокрема мовно-культур.) політики.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Політична культура українського народу: історична ретроспектива і сучасні реалії. 1998; Національна ідентичність в Україні. 2002; Регіональні версії української національної ідеї: спільне і відмінне. 2005 (співавт.); Соціокультурна ідентичність: пастки ціннісних розмежувань. 2011; Історична пам’ять: теорія, дискурси, рефлексія. 2012; Історична культура: концепт, інформаційний ресурс, рефлексивний потенціал. 2014 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
