Назаренко Володимир Федорович

НАЗА́РЕНКО Володимир Федорович (псевд.: Назар Діброва, Володимир Стародуб; 28. 01. 1935, с. Борисівка Іванів. р-ну, нині Херсон. обл.) — письменник, поет-пісняр. Член НСПУ (2012). Закін. Київський університет (1970). Працював у колгоспі в рідному селі (1956–65); журналістом (1965–70), завідувач відділу із соц. питань (1975–92) іванів. рай. г. «Нове життя»; дир. Іванів. восьмиріч. школи (1970–75). Голова рай. об’єдн. товариства «Просвіта» (1992–2010). Від 2018 мешкає в м. Олешки Херсон. обл. Друкувався у газетах та журналах Одес., Херсон., Полтав., Черніг., Київ. та Волин. областей. Автор поет. зб. «Волання» (2005), «Міжсезоння» (2007), «Аритмія» (2009), «На відстані погляду» (2011; усі — Київ), «Автопортрет на тлі Содому й Гоморри» (2018), «Я не можу, аби не співати», «Любов. Це що?» (обидві — 2019; усі — Херсон), а також кн. оповідань «Сповідь» (2006), «За мить до вічності» (2008), «У полоні пам’яті» (2010; усі — Київ).

Завантажити статтю