НАЗА́РІЙ (Блінов Микола Михайлович; 24. 01(05. 02). 1852, с-ще Воткінськ, нині місто, Удмуртія, РФ — 18. 06. 1930, м. Тобольськ, нині Тюмен. обл., РФ) — церковний діяч РПЦ. Закін. С.-Пе­тербур. 1-у класичну гімназію (1871) та Костянтинів. військ. училище (С.-Пе­тербург, 1875). Пере­бував на військ. службі. Від 1884 — вихователь Нижньогород. Аракчеєв. корпусу (Росія). 1887 прийнятий до числа братії Києво-Печер. лаври. 1890 по­стрижений у чернецтво. 1892 висвяч. на ієродиякона, 1893 — ієромонаха. 1901 во­звед. у сан архімандрита. 31 січня 1910 хіротонізов. на єпис­копа Черкаського, вікарія Київ. єпархії. У 1919 на зверне­н­ня Всеукр. православ. церк. ради проводити в Києві богослужі­н­ня українською мовою від­повів від­мовою, при­грозивши також забороною священ­нослужі­н­ня тим, хто наважиться це ріше­н­ня порушити. Цей крок частково спричинив по­ста­н­ня УАПЦ. Від жовтня 1921 — єпис­коп Радомишльський і Чорнобильський, вікарій Київ. єпархії. У 1923 заарешт. і висланий із Києва. 1923 при­знач. єпис­копом Саранським, вікарієм Пензен. єпархії, від 1924 — архі­єпис­коп Тобольський і Сибірський.