Назарій

Визначення і загальна характеристика

НАЗА́РІЙ (Кирилов Микола Якович; 04(16). 12. 1850, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ — 22. 07. 1928, Одеса) — церковний діяч РПЦ. Закін. Донську духовну семінарію (Росія, 1873) і Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1880). У травні 1874 рукопоклад. на священика, 4 липня того ж року признач. законовчителем Багаєв. парафіял. училища (нині Ростов. обл.). Від 1880 викладав у Катеринодар. духов. училищі (нині м. Краснодар), від 1881 — у реал. училищі в Ростові-на-Дону, від 1883 — Новочеркас. чол. гімназії (нині усі — РФ). 1892 прийняв чернечий постриг, признач. ректором Ставропол. духов. семінарії (нині РФ) і возвед. у сан. архімандрита. 24 жовтня 1893 хіротонізов. на єпископа Кирилівського, вікарія Новгород. єпархії. Від 13 листопада 1893 — єпископ Гдовський, вікарій С.-Пе­тер­бур. єпархії; від 21 жовтня 1897 — Олонецький і Петрозаводський; від 20 січня 1901 — Нижньогородський і Арзамаський. 6 травня 1909 возвед. у сан архієпископа. Від 13 серпня 1910 — архієпископ Полтавський і Переяславський, від 8 березня 1913 — Херсонський і Одеський. 28 вересня 1917 звільнений на спокій і признач. настоятелем Симонова монастиря в Москві. 1919 признач. тимчас. намісником Курської єпархії. Від 1920 — архієпископ Курський і Обоянсь­кий. 1921 возвед. у сан митрополита. 1923 звільнений на спокій, але 1925 знову признач. митрополитом Курським і Обоянським.

Завантажити статтю