Ковальчук Євген Йосипович
Визначення і загальна характеристика
КОВАЛЬЧУ́К Євген Йосипович (26. 06. 1948, с. Козівка, нині Терноп. р-ну Терноп. обл.) — майстер різьблення на дереві, живописець. Закін. Терноп. студію образотвор. мистецтва при Будинку культури залізничників (1968; викл. С. Данилишин), Косів. технікум нар. худож. промислів (Івано-Фр. обл., 1975; викл. В. Гавриш, О. Соломченко). Відтоді до 1991 працював художником-конструктором Микулинец. ВО по меблях і деревообробці (Теребовлян. р-н Терноп. обл.); водночас від 1983 — керівник дит. студії нар. промислів; від 1986 — арт. цирку та естради. Учасник мистецьких виставок від 1982. Персон. — у Микулинцях (1996), Теребовлі (1997), Тернополі (2006). Використовує традиц. мотиви, техніки гуцул., яворів., контур., рельєф. різьблення при виготовленні скриньок, підносів. Виконує живописні портрети, пейзажі, натюрморти у реаліст. манері. Окремі роботи зберігаються у Теребовлян. краєзнав. музеї, Терноп. худож. і краєзнав. музеях, Музеї м. Сан-Паулу (Бразилія).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «А. Петрик» (1985), «Ріка Гнізна» (1986), «Білий бузок», «Волошки» (обидва — 1998), «Товтри» (1999), «Княгиня Ольга», «Князь Володимир» (обидва — 2007; розписи у каплиці), «У Карпатах» (2009), «Польові квіти» (2010); різьблення — столик (1989); ключ «Тернопіль» (1990); скриньки (2000; 2003; 2007); «Т. Шевченко» (2001); топірець (2002); коновка (2005); таріль (2009).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
