Никанор

Визначення і загальна характеристика

НИКАНО́Р (Юхим’юк Микола Іванович; 28. 08. 1935, с. Пашева, нині Дубен. р-ну Рівнен. обл. — 04. 04. 1997, м. Ка­м’янець-Подільський Хмельн. обл., похов. у рідному селі) — церковний діяч. Нагородж. хрестом з прикрасами (1979). Закін. Волин. духов­ну семінарію (Луцьк, 1961), Моск. духовну академію зі ступ. канд. бо­гослов’я (1969). У 1963 висвяч. на диякона, 1965 — на священика. 1967 прийняв чернечий постриг, признач. настоятелем Свято-Миколаїв. храму в Чернівцях, від 1968 — настоятель Вознесен. храму с. Лужани (нині смт Чернів. р-ну Чернів. обл.). 25 листопада 1979 возвед. у сан архімандрита, 30 ли­стопада того ж року хіротонізов. на єпи­скопа Подільського, вікарія Моск. єпархії, направлений в юрисдикцію Чехословац. православ. Церкви: 1980–82 — єпископ Михалів­сь­кий, 1982–87 — Оломоу­цький і Брненський. У липні 1989 прийнятий в юрисдикцію РПЦ і призначений єпископом Сумсь­ким і Охтирським. Від 22 червня 1993 — архієпископ Кам’янець-По­діль­ський і Городоцький УПЦ МП.

Завантажити статтю