Никончук Борис Хомич
НИКОНЧУ́К Борис Хомич (28. 03. 1932, с. Глушково, нині смт Курської обл., РФ) — скульптор, графік. Заслужений художник УРСР (1985). Член НСХУ (1966). Закін. Київський художній інститут (1958; викл. М. Вронський, М. Гельман, О. Олійник). На творчій роботі. Працює в галузі монум. і станк. скульптури, шукає в ній сучасні пласт. форми, експериментує з новими матеріалами. Учасник всеукр. (від 1956), всесоюз. (від 1960) мистецьких виставок. Персон. — у Києві (2012).
Додаткові відомості
- Основні твори
- композиції — «Борці» (1958), «1941 рік» (1975), «День добрий» (1985), «Кобзар» (1991), «Самсон і Даліла» (1993); серія пам’ятників воїнам, що загинули на фронтах 2-ї світової війни (1958–60-і рр.); панно «Будівельник» (1960, співавт.); барельєф «Битва під Жовтими Водами» (м. Жовті Води Дніпроп. обл., 1962, співавт.); пам’ятники — партизанам-ковпаківцям у Спадщан. лісі побл. м. Путивль Сум. обл. (1966), партизанам Сумщини (Суми, 1967), робітникам заводу «Червоний екскаватор», які загинули під час 2-ї світової війни (Київ, 1975), борцям за свободу (м. Бердянськ Запоріз. обл., 1976), воїнам-афганцям (м. Бахмут Донец. обл., 1992); портрети — «Ф. Матющенко» (1975), «О. Попов» (1984); графіка — «Геракл», «Мати», «Небесні лучники», «Вічна боротьба», «Дід та баба», «Каїн і Авель», «Виноградна лоза», «Тріумфатор», «Наполеон», «Велосипедисти», «Художник», «Цар Соломон», «Голгофа», «Самотність», «Нічия» (усі — 1995); проекти монумента «Русь-Україна» (2000–20).
Рекомендована література
- Швидюк А. Українська богиня // ОМ. 2019. № 3;
- Її ж. Символ України-Русі. Нащадки прабатькам // Світогляд. 2020. № 1.