НОВАКО́ВСЬКИЙ Степан Антонович (1863, с. Торки, нині Під­карп. воєводства, Поль­ща — 1936) — громадсько-політичний діяч. Брат М. Новаковсь­кого. За­ймався с. госп-вом у рідному селі. Член Русько-укр. радикал. партії (РУРП; 1890), культ.-осв. товариства «По­ступ» (1895), спів­засн. (1899) і актив. діяч Укр. с.-д. партії. 1895 обраний головою селян. повіт. вибор. комітету, що висунув кандидатуру І. Франка у посли (депутати) до Галиц. кра­йового сейму, але той від­мовився брати участь у виборах. Після дис­кусії чл. комітету одно­стайно під­тримали кандидатуру Н., який пере­міг на виборах і став послом Галиц. кра­йового сейму від Пере­мишл. округи. Очолюваний ним селян. повіт. вибор. комітет двічі висував кандидатуру І. Франка на парламент. виборах до райхсрату, що від­булися 1895 (до­строк.) і 1897 в окрузі Пере­мишль–Добромиль–Мостиська (обидві кампанії І. Франко про­грав пред­ставнику польс. шляхти П. Тишковському). За це Н. неодноразово за­знавав пере­слідувань з боку адміністрації Пере­мишл. пов., не­зважаючи на наявність мандата посла Галиц. кра­йового сейму декілька раз був заарешт., зокрема із чл. РУРП С. Вітиком перед виборами до парламенту 1897. Під час сесій сейму (1895–1901) разом з ін. активістом РУРП і депутатом сейму Д. Остапчуком мешкав у будинку І. Франка, про що згадував: «Отже, що для нас було потрібно в сеймі, — чи які промови, чи по­да­н­ня або інтерпеляції, — все те виготовляв нам І. Франко, а ми з тим матеріалом йшли до сейму, як учні до школи». І. Франко неодноразово гостював у Н. На на­ступ. виборах до Галиц. кра­йового сейму 1901 Н. про­грав кра­йовому адвокатові В. Чайков­ському.