НОВАКІ́ВСЬКИЙ Ярослав Олексі­йович (01. 01. 1920, Львiв — 21. 05. 1982, там само) — архiтектор. Син Олекси, батько Ждана-Андрія Новаківських. Заслужений архітектор УРСР (1974). Член САУ (1957). Навч. у Львiв. по­­лiтех. ін­ституті (1938–40, 1946–50). Працював 1950–82 у Львів. філії «Ді­проміст»: від 1966 — керівник містобуд. майстерні, 1981–82 — гол. спеціаліст; водночас 1964–73 — гол. художник Львова. 1964–82 — чл. правлі­н­ня Львів. СА, чл. президії Львів. товариства охорони памʼяток історії та культури. Збудував у Львові спорт­комплекс басейну «Динамо» (1953–56), комплекс споруд телецентру (1956–57). Опрацював проекти рекон­струкцiї Будинку офіцерів у Коломиї (нині Івано-Фр. обл., 1954), забудови примiських зон Чернiвцiв (1963–65), Ужгорода i Львова (1964–66). Автор та спів­­автор понад 100 ген­планів роз­витку і рекон­струкції міст Зх. України, зокрема Львова, Луцька, Чернiвцiв, Ужгорода, а також Дрогобича, Борислава, Трускавця, Моршина (усі — Львів. обл.). Автор статей з iсторiї архітектури. У Худож.-мемор. музеї О. Новаківського у Львові 2000 проведено ви­ставку «Я. Новаківський — сторінки творчості: До 80-ліття з дня народж.».