Нова хата

«НОВА́ ХА́ТА» — літературно-мистецький ілюстрований журнал для жінок. Видавали у Львові 1925–39: спочатку щомісяця, від 1935 — двічі на місяць накладом від 3500 до 5000 прим. Ред. — М. Громницька (1925–39); відп. ред. — фактично М. Деркачева (1926–30), Л.-К. Бурачинська-Рудик (1930–39). Член редколегії: І. Бонковська, Є. Вербицька, І. Гургула, К. Малицька, У. Старосольська та ін. Видавець — ко­оператив «Укр. нар. мистецтво». Тиражували в друкарні вид. спілки «Діло», І. Єгера, НТШ. Усього — 229 чисел (деякі спарені); окремі номери (матеріали) було конфісковано. Вид. добре ілюстроване. Автори обкладинок — М. Бутович, С. Гординський, Г. Мазепа-Коваль. Ред. декларувала прагне­н­ня від­роджувати та зберігати нац. мист. спадщину, бути для читачок «порадником» щодо одягу, кухні, здоровʼя, як «легко й дешево при­брати свою хату». Друкували стат­ті з історії мистецтва, літ-ри, музики, етно­графії, хроніку культур.-мист. життя, новини спорту, художні твори та афоризми, практ. поради щодо домаш. господарства. Найбільше матеріалів присвяч. темі одягу: історія моди від Середньовіч­чя до нових часів, укр. нац. вбра­н­ня різних регіонів. У кожному числі вміщували новини зі світу моди, викрійки моделей одягу та взірці вишивок («Ручні роботи»), авторами багатьох з яких були сестри Олена та Ольга-Меланія Кульчицькі. Подавали також зразки писанкарства, ткацтва, мистецтва витинанок. Ко­оператив «Укр. нар. мистецтво» у спів­праці з ред. виготовляв і продавав одяг за моделями «Н. х.», ред. організовувала конкурси ручних робіт, публікуючи зразки пере­можниць. Перед­платники щоквартально отримували таблицю кроїв. У часописі презентували роз­відки про укр. деревʼяну арх-ру, кераміку, килимарство, писанки, витинанки, етногр. матеріали про народні звичаї та повірʼя авторства Д. Горняткевича, І. Свєнціцького та ін. У журналі вміщено низку статей і спогадів О. Дучимінської, М. Кромпець-Морачевської, С. Русової про життя та творчість ві­домих укр. художників (О. Новаківського, П. Холодного (батька), Г. Глущенка), жінок-митців (О. Ляту­ринську, М. Дольницьку, Н. Дорошенко, Я. Музику), ре­продукції мист. полотен. Ред. інформувала про творчу долю ві­домих жінок-письмен­ниць, вчених, артисток, громад. діячок по обидва боки Збруча — X. Алчевської, М. Башкирцевої, О. Кобилянської, У. Кравченко, О. Кульчицької, Марійки Під­гірянки (Домбровської), О. Пчілки, С. Русової, Лесі Українки, авторами яких були О. Грицай, К. Малицька, О. Заклинська, М. Фуртак, М. Омельченкова, І. Блажкевич (деякі матеріали були приурочені до ювіл. дат). С. Парфанович друкувала стат­ті медич. тематики й лікар. поради. У низці аналіт. і дискус. публікацій висвітлювали пита­н­ня сусп. становища жінки, її участі в громад.-політ., наук. та мистец. житті, зокрема «Жіноча мужність» Є. Маланюка, «Жінка в сучасному народі» К. Гриневичевої, роз­повід­али про українок — членів ЦР (С. Русову, Л. Старицьку-Черняхівську) та галиц. парламенту (М. Рудницьку, О. Кисілевську). У журналі подавали твори укр. письмен­ників С. Васильченка, Ірини Вільде, К. Гриневичевої, О. Кобилянської, Н. Королевої (також під псевд. Н. Чужа), У. Кравченко, С. Яблонської, пере­клади творів В. Вулф, В. Гюго, О. Вайльда, С. Цвейга, Ф. Шатобріана, рец. на нові книги К. Гриневичевої, Н. Королевої, Б. Лепкого, Ю. Липи, «Українську Загальну Енцикльопедію», зарубіж. авторів — Дж. Голсуорсі, Т. Драйзера, Л. Сінклера, Е. Ремарка. Осн. рубрики: «З жіночого руху», «Остан­ні новости в моді», «Українська кухня», «Ради господиням», «Ріжні вісти», а також «Нові книги», «Нові журнали», «Що читати», де вміщували анотації худож., мистецтво- та літературо­знавчих, пед., мед. ви­дань, огляди книг тощо.

Завантажити статтю